– Звідки він? – здивувався тато.
– З мого дитинства, – відповіла мама.
Ми з татом перезирнулися.
– З якого дитинства? – здивувалася я.
Мама погладила мене по щоці.
– Потім скажу!
– Ви хто? – примружившись, спитав гітариста тато.
– Гість.
– Це треба ж! Я так і думав! Заспівайте нам щось, – люб’язно усміхнувся тато.
Гості прислухалися.
– З чого починається жінка… – заспівав гітарист.
Гості вирішили, що це жартівлива пісенька, і радісно зареготали. Зарина закричала жабою. Дуже правдоподібно.
– Яке у нього важке підборіддя! – захоплено сказала Даша. – Як у метальника молота! – пожвавішали українські художниці.
Гітарист співав, невідривно дивлячись на маму.
– Пісня присвячується Олені Петрівні, – обірвав він пісню.
Гості заплескали.
– Дякую, – зніяковіла мама.
Рожева Миша пискнула у мене в руках:
– Не подобається мені цей волосатий!
– Гей! Що ти там пискнула? – Гітарист пильно подивився на Рожеву Мишу.
Гості закліпали. З усіх гостей лише гітарист здогадався, що Рожева Миша вміє говорити людською мовою.
– Я сказала, що мені подобається, як ти співаєш.
– Мовчи, Мишо! Що ти в цьому розумієш! – відрізав Красунчик.
Мені стало якось не по собі.
– Іване Іллічу, хочете кави? – Діана стояла коло тата з кавником.
– Га? Ти ж знаєш, що coffeeisnotmycupoftea! – голосно сказав тато. Щоб усі чули. Він неодноразово так говорив, і мені це вже давно набридло. Але гості охоче порснули зі сміху. А тато сказав:
– Ми думали, що тільки наша Раша живе без голови. Але помилочка трапилась. Тепер і Англія живе без голови, і Америка теж без голови. Джеку, чуєш, – гукнув він п’януватим голосом власнику нудистського пляжу, – yourAmericahaslostitshead! Всім відірвало голову! Тонемо! Тонемо! Пішли купатися!
Гості весело побігли до моря, гублячи по дорозі одяг. Ми з Рожевою Мишею поквапилися на ними. Кинувшись у воду, голі перетворювались на пливаючі голови.
Голий тато та гола мама про щось сперечались на березі (це той рідкісний випадок мене напружив: голі, наскільки я знаю, не сперечаються!). Я роздяглася та потягла їх у воду. Здичавілий американець пірнув у нових плавках з китайськими зірками. Гітарист сором’язливо купався віддалено від усіх. Рожева Миша від купання відмовилась. Діана теж. Вона сказала, що на роботі не купається. Коли ми вилізли на берег, ми казали, що вода та повітря на острові Плю однакової температури.
– З води не холодно вилазити, – зауважив тато, творець власних зауважень.
Рожева Миша зустріла мене, всю мокру, з хвилюванням.
– Він мені когось нагадує, – сказала вона мені занепокоєно.
– Ти про кого? – я розтиралася рушником.
– Про гітариста. Мені здається, він між ніг ховає хвіст.
Мама вирішила поглузувати наді мною:
– З