Вагомою подією стало проведення Богословським товариством 1936 р. у Львові унійного з’їзду, приуроченого 300-річчю пам’яті митрополита Йосифа Рутського. Це був період, коли офіційна богословська наука Римо-католицької церкви – томізм – негативно сприйняла виникнення у середовищі католицьких та протестантських теологів релігійного модернізму. У свою чергу боротьба з богословським раціоналізмом і з деякими тенденціями в неотомізмі відродила в католицькій теології схоластичну течію, і томізм знову зайняв провідне місце у богословській науці РКЦ. Черговий унійний з’їзд мав примирити західне і східне богослов’я, апелюючи до абсолютних вартостей, здатних об’єднати «розділений світ», надати йому цілісності і гармонії. Українська греко-католицька богословська школа під проводом Йосифа Сліпого продемонструвала оригінальний національний феномен, що полягав у визнанні заслуг східної теології, особливо Іоана Дамаскіна, і одночасному вияві переваг традиційної схоластично-томістичної католицької теології та поєднанні її з поглядами західноєвропейських філософів-неотомістів. Найбільш помітною ознакою філософування львівської школи богословів УГКЦ стала їх особлива увага до гносеології та онтології, зокрема, до сформульованих Томою Аквінським принципів «гармонії віри і розуму», а також до його обґрунтувань теоцентризму і філософсько-антропологічних положень про сутність людини, душі, свободи, щастя.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.