Веселий паровоз Чу-Чухин та його друзі. Дитячі оповідання (українською). Федір Титарчук. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Федір Титарчук
Издательство: Издательские решения
Серия:
Жанр произведения: Книги для детей: прочее
Год издания: 0
isbn: 9785449365477
Скачать книгу
Вона злетіла вище ялин та тополь, від подиву скрикнула і зникла десь осторонь боліт, перелетівши весь ліс.

      – А ми з Колобчуком благополучно дісталися до нашого депо, де він тут же почав наводити порядки, вести діловодство і бухгалтерію. – закінчив розповідь Чу-Чухін. – А ось тепер і за ремонтну службу взявся.

      – А що з Лисицею стало? – поцікавився все той же Новачок. – Що з нею?

      – Та все з нею добре, – відмахнувся Чу-Чухін. – Вона ліс перелетіла і в болото приземлилася. Зчинила такий крик, що навіть Баба-Яга в своїй хатинці почула. Витягла та Лисицю з болота і тепер Лиса у неї проживає, удвох на болоті вони магію магнітну да механічну розводять. Відвари варять і під місяцем в ступах літають. Але до нас поки що не потикаються. Провчили ми їх…

      3. Історія Паровозика Привида і того, як Баба-Яга бажала до Чу-Чухіна дістатися

      Після того, як від Баби-Яги утік Чу-Чухін, її справи пішли зовсім кепсько. Жоден новий паровозик не потрапляв до неї в сільця. Вона, навіть намагалася діставати метал з болота, переплавляти його і робити ті ж самі ложки та веделки, але й тут її переслідували невдачі.

      По-перше, метал був важким, брудним, весь з'їдений корозією да покритий іржавим нальотом. Лисиця їй начебто і надавала допомогу, але все більше то лапа у неї виявлялася хворою, то нежить у неї опинялася, коли треба у воду лізти, а то й зовсім траплялися невідомі хвороби, які через півгодини самі собою проходили. Словом, помічниця з неї була нікудишня.

      А, по-друге, якщо щось і вдавалося виловити да переплавити, ложки виходили всі дефектні, з домішками, з іржею, часом навіть ламалися і продати їх було все важче і важче.

      Того дня Баба-Яга повернулася з міста в препоганому настрої. Мало того, що з привезеного на базар у Полтаву їй нічого продати не вдалося, так до неї прийшли колишні покупці і повернули все, що було нею продано в попередній раз. Ложки гнулися, ламалися, їх надщерблені краї з ознаками іржі загрожували здоров'ю покупців.

      Баба-Яга вислухала від покупниць-полтавок такого, що готова була від злості розшпурляти весь ліс на своєму шляху, а вже якщо б їй під руку попався Чу-Чухін, то йому взагалі було б непереливки.

      – Як з'їздила?! – виринула з-за теплої печі Лиса.

      – Що привезла? – відразу ж прибіг дурний кіт Персик. Чорниш ж відразу зметикував, що справа така, що краще йому відсидітися десь подалі, і тихенько вислизнув у віконце.

      Баба-Яга дуже сильно лаялася, а коли трохи заспокоїлася, то хитра Лисиця тут же біля ній і примостилася на лавці.

      – Ех, справи наші не мед! – зітхнула вона. – І здається мені, що поправляти їх потрібно.

      – Це і Персику зрозуміло, що справи наші погані! – огризнулася стара. – Тільки от як їх поправити то?

      – А ти не гарячкуй, не гарячкуй, – заспокоювала її Лиса. – Тут підхід зовсім інший потрібний. У причинах розібратися потрібно…

      – А що в них розбиратися?! – вибухнула знову Баба-Яга. Вона