Мені тут подобається. Іноді здається, що я помер і потрапив у рай, і не тому, що я щасливий, а тому, що тут дуже красиво. Тут тихо й немає зайвих стресів. І я тут майже нікого не знаю, що теж добре. І мій старий будинок теж чудовий. Уявляєш, добродій із місцевого історичного товариства завітав до мене й провів цілу екскурсію маєтком! Виявляється, цегляній трубі каміна вже більше двохсот років! Вона майже давня! Я не став казати, що будинок тітки Мері в Чіппенемі[33] майже вдвічі старший.
Коли я вперше приїхав сюди ще підлітком, то подумав: якщо в Британії все полетить шкереберть, то я почну все знову в США. Америка – земля нового початку, а де ж ще починати все знову, якщо не в Нью-Канаані? Твоя бабуся недалеко звідси. Не хочу здатися тобі надто претензійним, але, повір, це місце говорить саме за себе. Усі ці крихітні міста, що й містами назвати важко, – майже суцільний простір, і я лише почав їх вивчати. Я тобі розповідатиму, як йтимуть справи.
Насправді не все пішло шкереберть. Далеко не все. Коли мені було стільки років, скільки тобі зараз (так, ти вже чув це, але, будь ласка, не пропускай цю частину), моїми героями були письменники. І сам я вирішив стати письменником. Проте так сталося, що відразу після отримання диплома мене запросили в рекламну агенцію, і я погодився. Я казав собі, що це суто заради грошей, а ночами я писатиму. А вийшло інакше – усі ми знаємо, як. Робота поглинула мене з головою, а вечорами колеги тягли в бар сильніше, аніж крісло й комп’ютер із курсором, що моргав на чистому екрані. І мушу сказати, працювати в рекламі було круто! Розумні й дотепні люди навколо, цікаві проблеми, визнання успіхів і повага колег. Коли виходиш на устелену килимами дорогу – уже вкрай важко примусити себе зійти на бідну стежку. Так от, тепер я нарешті можу говорити відверто з молодшим собою, і я сподіваюся, що ти (бо ти зараз теж молодий) приймеш моє рішення й підтримаєш мене. Нам пощастило продати компанію на піку економічного зростання – дякувати Богу та тим милим німцям, які нас вподобали. До речі, моя пропозиція купити тобі блокований будинок[34] досі діє, тому просто скажи, якщо передумаєш.
Щодо нас із твоєю мамою… крапка, крапка, крапка. Я знаю, як тебе засмучує ця тема, але мушу сказати, як є. Ми були щасливі, коли були щасливі. На жаль, потім це закінчилося. Не така вже й небувала історія. Ми не сердимося