Брама. Фредерік Пол. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Фредерік Пол
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Серия:
Жанр произведения: Космическая фантастика
Год издания: 1976
isbn: 978-617-12-3931-9, 978-617-12-3932-6, 978-617-12-3423-9, 0-345-29300-2
Скачать книгу
помиї, які дають свиням. Навіть для звичного запаху Брами то було занадто.

      Клара пішла на свій поверх. Він розташовувався досить низько, у фешенебельному районі біля рівня «Просто». Коли я побажав їй на добраніч, вона підвела голову. Я вперше побачив, як вона плаче.

      Я і Шері побажали на добраніч Форендам біля їхніх дверей. Я повернувся до неї, але вона випередила мене:

      – Гадаю, слід заснути, – сказала Шері. – Вибач, Робе, але я щось нічого не хочу.

      ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДЛЯ КОРАБЛІВ БРАМИ

      Механізм міжзоряних польотів закладено в ящику у формі ромба, який розташовано під центральним кілем три- та п’ятимісних кораблів і в санвузлі одномісних кораблів.

      Нікому не вдалось успішно відкрити ці контейнери. Кожна спроба супроводжувалася вибухом із силою майже в 1 кілотонну. Зараз учені працюють над масштабним дослідницьким проектом з метою відчинити контейнер, не пошкодивши його. Якщо Ви, вкладнику, маєте якусь інформацію чи пропозиції стосовно цього, одразу ж зверніться до службовців Корпорації.

      Одначе, за жодних обставин не відкривайте ящик самостійно! Будь-яке втручання або паркування в док кораблів, на яких здійснювалися спроби такого втручання, суворо заборонено. Порушення цього правила передбачає втрату всіх прав та негайну депортацію з Брами.

      Обладнання, що використовується для управління курсом, також є потенційно небезпечним. За жодних обставин не змінюйте налаштування після того, як ви розпочали політ. Жоден корабель, на якому це було зроблено, не повернувся.

      Розділ 9

      Не знаю, чому я постійно повертаюся до Зіґфріда фон Психіатра. Сеанси проводяться ввечері в середу. Зіґфрід не любить, коли я випиваю чи приймаю щось перед сеансом, тому через нього цілісінький день пропадає. Я марную дуже багато грошей. Ви навіть не уявляєте, скільки я витрачаю грошей на своє існування.

      Мої апартаменти на Вашинґтон-сквер обходяться мені вісімнадцять тисяч доларів на місяць, а податок на проживання під Великою Бульбашкою становить іще три тисячі (жити у Брамі було дешевше). Мені приходять дуже великі рахунки за хутро, вино, жіночу білизну, коштовності, квіти. Зіґфрід вважає, що я намагаюся купити кохання. Згоден. І що тут такого? Я можу собі це дозволити. Це якщо не брати до уваги вартість Повної Медицини.

      Втім, сеанси із Зіґфрідом безкоштовні. Повна Медицина включає будь-яку психотерапію; приблизно за цю-таки ціну я міг би взяти участь у груповому сексі або зробити масаж внутрішніх органів. Я іноді кепкую із Зіґфріда через це.

      – Навіть зваживши на те, що ти просто відро з іржавими гайками, – говорю я, – з тебе обмаль користі. Одначе ціна мене влаштовує.

      – Коли запитуєш про те, скільки я коштую, ти відчуваєш себе більш цінним? – контратакує робот.

      – Я б не сказав.

      – Тож чому ти постійно нагадуєш мені про те, що я машина? Або що я нічого не вартий? Чи про те, що я не можу вийти за рамки своєї програми?

      – Бо ти просто бісиш мене, Зіґфріде.

      Я