– Та йобаний же ти, Марку. Ти ж знаєш, шо вона залюблена в тебе.
– Келлі? Та ну нахер, – кажу йа, здивований, заінтригований і більш ніж на дещицю збентежений. Якшо це правда, тоді йа сліпий тупий йолоп.
– Звісно, шо залюблена. Вона це казала нам купу разів. Завше вона тільки за тебе. Цей Марк оте та цей Марк оце.
Рідко бодай хтось зве мене Марком. Зазвичай Рентсом або гірше – Рентабельним. Це, бля, жахливо, коли тебе так кличуть. Йа намагаюся не показувати, шо це нас дратує, бо таке тільки роздрочує всіх пиздюків.
Кумарний мовчки слухав. Йа обернувся до нього:
– Ти вважаєш, це правда? Келлі запада на нас?
– Кожний пиздюк під сонцем зна, шо вона аж горить за тобою. Не така вже й секретна таємниця це. Хоча йа цю кралю збагнути не можу, завваж. Їй, варто було б перевірити собі голову, нахер.
– Красно дякую, пиздюче, що врешті розказав нам.
– Якшо ти волієш цілий день сидіти в затемненій кімнаті й тільки зирити відео, не помічаючи, шо відбувається довкола тебе, це не моя, к херам, справа – вказувати тобі на це.
– Ну, вона ж ніколи нічо не казала самому мені, – скиглю йа, ніяковий.
– Ти хтів би, аби це в неї було написано на майці? Ти не здорово знаєшся на жінках, правда, Марку? – каже Елісон.
Кумарний скалиться.
Мене ображає останнє зауваження, але йа твердо вирішив ставитись до цієї теми легко – на той випадок, якщо це підначка, звісно, розіграна Кумарним. Цей облудний пиздюк чапає крізь життя, розставляючи отакі-от міжособистісні міни-пастки для своїх кентів. Яке задоволення цей їбучий недоумок отримує від таких дій, лишається поза моєю уявою.
Йа беру в Джонні троха товару.
– Це лайно чисте, як незайманий сніг, – каже він нам.
Це означа, шо до нього не надто підмішано чогось надто токсичного.
Скоро нам тре’ було вже йти. Джонні не вщухав лити мені до вух всяке лайно – такі речі, яких йа й чути не хтів. Складні заморочки за те, хто кого нагріває, оповідки за способи, якими громадські активісти з їхньою антинаркотичною істерією роблять нестерпним життя кожного пиздюка. А ще він сльозливо белькотав за своє власне життя, розливаючись у фантазіях, як от він очиститься і вибереться у Тайланд, де жінки знають, як прислужитися чуваку, де ти можеш жити, як король, якшо в тебе біла шкіра і кілька хрустких десяток у кишені. Та де там, він розводився за речі, багато гірші за це, набагато цинічніші й жорстокіші. Йа сказав собі, шо це знову говорить той злий дух, а не Білий Лебідь. Чи так воно було? Хтозна. Та й кого це їбе.
Елісон з Кумарним перекидались короткими фразами з такими інтонаціями, ніби вони готуються знову вмазатись. Потім вони підвелися й подалися разом з кімнати. На вигляд знуджені й байдужі, але коли вони не повернулися, йа втупив, шо вони жаряться у спальні. Здається, перепихнутися з Кумарним – для жінок така ж проста річ, як балакати або пити чай з іншими чуваками.
Реймі пастельними