Другою групою джерел, на підставі яких написана книжка, є неопубліковані етнографічні матеріали, які зберігаються в архівах України.
Насамперед, це матеріали з Наукових фондів рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (далі РФ ІМФЕ).
Одним із найцінніших архівних джерел у згаданому архіві, у яких подаються відомості про жіночу фізіологію, є рукописна праця лікаря, професора Сергія Верхратського «Український медичний фольклор (Побутова медицина українського села до колгоспних часів)» (1964). Дослідження ґрунтується на багатому польовому матеріалі, зібраному автором у селах Поділля, Київщини, Дніпропетровщини[65]. Вчений наводить народні погляди та вірування, пов’язані з «жіночою» кров’ю, статевим життям, подає народні рецепти лікування венеричних і статевих хвороб.
При написанні книги я використовувала також архівні матеріли різної тематики, які допомагали глибшому розкриттю заявленої теми. Зокрема, фольклорні легенди та перекази стали допоміжним та додатковим матеріалом при розгляді уявлень, пов’язаних із ненародженими та абортованими дітьми[66].
Матеріали з народної медицини прислужилися при розгляді питань, що стосуються жіночої фізіології та лікування жіночих хвороб[67].
Окремий пласт джерел становлять матеріали з весільної обрядовості, де, поміж іншим, детальну увагу приділено й обряду «комори»[68].
Цінні відомості знаходимо в архіві Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського (Далі ІР НБУВ).
Так, у деяких етнографічних записах з родильної обрядовості знаходимо багаті відомості про обряди, звичаї, традиції, пов’язані з вагітністю, народженням дитини та першими днями її життя. Поміж іншого, натрапляємо на інформацію про народні вірування щодо можливості уникнення вагітності породіллі в майбутньому[69].
Унікальні відомості знаходимо у 61-му фонді О. Ф. Кістяківського – відомого українського дослідника народного права, професора Київського університету[70]. У матеріалах із юридичного, звичаєвого та кримінального права, які за розробленою вченим програмою збирали люди на місцях, знаходимо цінну інформацію про обряд комори, сексуальне життя поза шлюбом, народні погляди на аборти та ймовірні причини, які спонукали до цього жінок[71]. Особливу цінність становить 20-аркушна рукописна стаття О. Кістяківського «До питання про цензуру нравів у народа», написана у 70-х роках ХІХ століття[72], на аркушах якої стоять написи «цензура». Дослідник на підставі свідчень «наблюдателей народних обычаев» детально розкриває весільний обряд «комора», головним об’єктом якого виступає жіноче тіло, а особливо – дівоча цнота. О. Кістяківський подає докладну інформацію