Щоправда, перший час жінки для отримання диплома мали складати не лише декілька дипломних іспитів, а й півтора десятка екзаменів за повний університетський курс: це тривало, доки міністерство народної освіти вивчало навчальні програми різних вищих жіночих курсів на предмет відповідності університетським (що було офіційно визнано для Київських вищих жіночих курсів у березні 1913 р., а для Вищих жіночих курсів Харкова та Одеси – на рік пізніше).
Таким чином, рівнозначність освіти в «чоловічих» університетах та на вищих жіночих курсах була нарешті закріплена законодавчо. Попри це перейменування вищих жіночих курсів на «жіночі університети» так і не сталося. Викладачі Київських вищих жіночих курсів неодноразово зверталися до освітнього керівництва з проханням про дозвіл на перейменування курсів на «Жіночий університет Святої Ольги», проте так його і не отримали: «Ольгінською» в 1909 р. стала тільки Міністерська жіноча гімназія у Києві. Таким чином, офіційно жіночі університети так і лишилися «вищими курсами», що символічно зберігало їх дещо понижений статус порівняно з університетами.
Та найбільшим досягненням жінок і визнанням їхнього рівноправ’я в інтелектуальній сфері стали їхні перші кроки у науковій кар’єрі, зокрема призначення на викладацькі посади. Медичний факультет Університету Святого Володимира одним з перших почав приймати жінок-лікарок на посади асистенток та лаборанток медичних кафедр і, особливо, клінік університету, адже потреба у таких співробітницях завжди існувала. Так, у 1909 р. лаборанткою при кафедрі хірургічної патології однією з перших було зараховано лікарку з відзнакою К. Павловську-Каришеву.
Диплом доктора філософії хіміка Марії Васюхнової, виданий Університетом Фрідріха-Вільгельма в Берліні у 1909 році
Першою жінкою – приватдоцентом Університету Святого Володимира не пізніше 1914 р. стала хімік Марія Васюхнова – випускниця Університету Фрідріха-Вільгельма в Берліні, де вона у 1909 р. захистила дисертацію на ступінь доктора філософії з теми «Врівноваження сульфідів міді». Вона отримала схвальну рекомендацію відомого німецького професора Вальтера Нернста, під керівництвом якого працювала.
Першою жінкою – приват-доцентом на історико-філологічному факультеті Університету Святого Володимира стала в 1916 р., після складання магістерських іспитів та прочитання пробних лекцій, Наталія Полонська. Услід за нею посаду приват-доцента