104
Там само.
105
New York Times, 29 квітня 1915 р.
106
New York Times, 9 грудня 1915 р.
107
New York Times, 1 травня 1915 р.
108
New York Times, 30 квітня 1915 р.
109
New York Times, 1 травня 1915 р.
110
Там само.
111
Там само.
112
«Список пасажирів за громадянством», «„Лузитанія“: Список пасажирів та членів команди», SAS/29/6/18, Мерсісайд. Адреси пасажирів, у тому числі готелі та місця тимчасового перебування в Нью-Йорку, можна знайти в Державному архіві, PRO 22/71, Національний архів Великої Британії.
113
Тут я звернувся до офіційних даних «Кунард», але в різних джерелах ця цифра досягає навіть 218. «Список пасажирів за громадянством», «„Лузитанія“: Список пасажирів та членів команди», SAS/29/6/18, Мерсісайд; «Список пасажирів, які вважаються присутніми на борту „Лузитанії“», Національний архів США, Коледж-Парк.
114
Англ. Christ.
115
Названі речі, на жаль, узято з переліку речей, знайдених з тілами, які не вдалось упізнати. «Неідентифіковані тіла», «„Лузитанія“: Список пасажирів та членів команди», SAS/29/6/18, Мерсісайд.
116
Голборна широко знали як «володаря Фаули» – він володів одним із Шетландських островів. Острів Фаула був притулком різноманітних птахів із назвами наче з казок, які придумали давні жителі островів. Більше зворушливих подробиць, які можуть зацікавити любителів пернатих, можна знайти в книзі Голборна «The Isle of Foula», увесь текст.
117
Bolze, «From Private Passion», 415.
118
Boston Daily Globe, 11 травня 1915 р.
119
Szefel, «Beauty», 565—66.
120
Bullard et al., «Where History and Theory», 93.
121
Sargent, «Lauriat’s», 10.
122
Publishers’ Weekly, 21 лютого 1920 р., 551.
123
Ці та багато інших подробиць про книгарню Lauriat’s можна дізнатися з фотографій та тексту книги «Lauriat’s», Sargent, 39–46.
124
Там само, 46.
125
Там само.
126
New York Times, 28 вересня 1895 р. Більше про «Біблію штанів» можна прочитати в газеті Daily Mirror за 3 грудня 2013 р.
127
У довгих документах Комісії з розгляду претензій, поданих після війни щодо стягення з Німеччини компенсацій різним позовникам, міститься багато подробиць, які надав Лоріа про свою подорож та багаж, який він перевозив. Свій позов він склав 6 квітня 1923 р. Усі подробиці справи я наводитиму з позначкою «Лоріа, позов». Його зауваження щодо безпечності перевезення вантажу океанським лайнером можна знайти в його позові «Афідевіт, 12 березня 1925 р., або Чарльз Лоріа молодший».
128
Lauriat, «Lusitania’s Last Voyage», 6.
129
«Додаток до відповіді на питання № 1», Лоріа,