– Мала шкода й короткий жаль, – підібгала губи чародійка. – Я знаю, кого цікавили мої листи й рахунок, слідство у Вівальді не було сенсаційним.
– Якщо ти так вважаєш… – Джанкарді почухав бороду. – Ти їдеш на Танедд, Йеннефер? На той загальний з’їзд чародіїв?
– Авжеж.
– Щоб вирішувати долю світу?
– Не перебільшуй.
– Різні плітки ходять, – сухо сказав ґном. – І різні речі відбуваються.
– Які ж, якщо не таємниця?
– З минулого року, – сказав Джанкарді, гладячи бороду, – я спостерігаю дивні рухи в податковій політиці… Я знаю, тебе воно не цікавить…
– Кажи.
– Подвоєно розмір поголовного та гіберни,[17] податків, які стягують безпосередньо військовою владою. Усі купці й підприємці додатково мусять платити в королівську скарбницю «десятий грош», цілком новий податок, один грош з кожного нобля обігу. Ґноми, ельфи, половинчики й гноми платять, крім того, збільшено пільгове та подимне.[18] Якщо проводять вони торгівельну чи ремісницьку діяльність, обтяжені зверху того обов’язковою «нелюдською» донацією,[19] у розмірі десять зі ста. Таким чином, я віддаю у скарбницю понад шістдесят відсотків прибутку. Мій банк, враховуючи усі філії, дає Чотирьом Королівствам шістсот гривень щорічно. До твого відома: це майже в три рази більше, ніж можний герцог чи граф платять кварти з чималої королівщини.[20]
– Люди донацією на військо не обтяжені?
– Ні. Платять лише гіберну й поголовне.
– А тому, – покивала чародійка, – це ґноми й інші нелюди фінансують кампанію проти скойа’таелів, яка точиться у лісах. Я сподівалася на щось таке. Але що податки мають спільного зі з’їздом на Танедді?
– Після ваших з’їздів, – пробурмотів банкір, – завжди щось відбувається. Зрештою, цього разу сподіваюся, що буде навпаки. Розраховую на те, що з’їзд ваш приведе до того, що відбуватися перестане. Дуже був би я радий, наприклад, якби припинилися ці дивні стрибки цін.
– Кажи ясніше.
Ґном розлігся у кріслі й сплів пальці на прикритому бородою череві.
– Я працюю у моїй галузі пару-другу років, – сказав. – Достатньо довго, щоби навчитися пов’язувати деякі рухи цін із деякими фактами. А останнім часом дуже зросли ціни на дорогоцінне каміння. Бо на нього є попит.
– Перетворюють готівку на дорогоцінності, щоб уникнути втрат через стрибки курсів і паритету монет?
– Це теж. Каміння має і ще одну чималу перевагу. Капшучок діамантів на кілька унцій, що поміщається у кишені, відповідає вартості якимось п’ятидесяти гривням, а така сума в монеті важить двадцять п’ять фунтів і займає чималий мішок. Із капшуком у кишені тікається значно швидше, аніж із мішком на плечі. Й обидві руки тоді вільні, що теж має значення. Однією рукою можна тримати дружину, а другою, якби була така необхідність, можна комусь ввалити.
Цірі стиха пирхнула, але Йеннефер відразу вгамувала її грізним поглядом.
– А