Відьмак. Час погорди. Анджей Сапковський. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Анджей Сапковський
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Серия: Відьмак
Жанр произведения: Героическая фантастика
Год издания: 1995
isbn: 978-617-12-1371-5,978-617-12-1374-6,978-617-12-1038-7
Скачать книгу
слово «гламур» довгий час означало зовсім не те, що зараз. На межі ХVІІІ ст. слово це, у формі glamour, з’являється в англійській мові й означає «чари, чародійство»; вважається, що походить воно від шотландського gramarye – а те від латинського grammar – «граматика», «книга»; близьким за значенням словом є вживане і в українській мові «грімуар», «книга заклять». Значення «чародійські чари» «гламур» отримав після вживання цього поняття у поемі «The Lay of the Last Minstrel», де воно позначає чари, які поліпшують зовнішній вигляд людей, речей, домівок тощо. У значенні «шарм» слово «гламур» починає використовуватися лише з середини ХІХ століття.

      15

      Кредит і рамбурс – у торгівлі (часто – у торгівлі міжнародній) рамбурс – оплата за товар, яка здійснюється за специфічним посередництвом банку; по суті, це сплата заборгованості або зобов’язань через третю сторону в умовах відсутності безпосереднього контакту між тим, хто продає, і тим, хто купує.

      16

      «Physiologus» – у нашій реальності ми знаємо не просто про низку подібних книг, але, можна сказати, про окремий жанр середньовічної книжкової культури. «Фізіологи» були описом рис та звичок представників тваринного світу – часто представників міфологічних, або міфологізованих. Найвідомішим «Фізіологом» у земному Середньовіччі стали інваріанти тексту, поширеного у пізню античність: той з’явився в Александрії Єгипетській. Саме на основі цього «Фізіологу» в Середньовіччі виникають численні бестіарії, де описи звичок тварин співвідносяться, наприклад, із моральними чеснотами або ж з персонажами Священного Писання (лев як уособлення Ісуса, їжак – як утілення Диявола, дикий віслюк – як уособлення хтивості тощо).

      17

      Гіберна – податок, який брався на утримання війська (найчастіше – на його зимовий постій, коли військо потребувало збільшення видатків; походить від лат. hibernare – «зимувати»); у нашій реальності цей податок лягав на плечі селян та міщан, оскільки шляхта та духовенство були від нього звільнені; додатково гіберною оподатковувалися купці на прибутки від експортних та імпортних товарів (чи то тих, які не є «рідними»). «Поголовним» податком обкладалися усі верстви населення, збирався він з кожного дорослого члена родини – але диференційовано (нижчі верстви сплачували більший відсоток); крім того, додатковим поголовним обкладалися ті верстви та групи, які мали урізані права (наприклад – у нашій реальності – євреї).

      18

      Подимне – один із найстаріших податків, про які нам відомо з історичих джерел. Суб’єктом сплати ставав «дим» – окреме домогосподарство.

      19

      Фактично «донація» означає «дарування» (від лат. donatio – «дарування»); акт, згідно із яким якась особа передає право володіння частиною свого майна іншій людині чи структурі. У цоьому разі йдеться про закамуфльований податок у формі «добровільної» передачі певних сум, які можуть виходити за межі законодавчо встановлених податків. У європейській історії такі форми непрямих податків часто накладалися на верстви й групи населення, що не мали усієї сукупності прав «чесного християнина».

      20

<