Трент звузив очі, неначе розмірковував, чи чув Майкл бодай слово з усього, що він казав.
– Язики, детективе. – Він посунув теки зі справами в бік Майкла. – Усім жертвам відкусили язики.
Розділ 4
– Язик – це наче шматок твердого біфштекса, – сказав Піт Генсон, знімаючи латексні рукавички. Його погляд упав на Трента, і той завмер. – Сер, мені здається, ви бігун. Я не помиляюся?
Запитання, схоже, нітрохи не спантеличило Трента. Дванадцятирічний стаж роботи привчив і Майкла не дивуватися на ексцентричних судмедекспертів.
– Так, сер, – відповів Трент.
– Довгі дистанції?
– Так.
– Марафони?
– Так.
– Ну, я так і думав. – Піт кивнув сам до себе, наче заробив очко, хоча Майкл відзначив, що Вілл Трент ніякої інформації про себе добровільно не повідомляв.
Піт повернувся до трупа, що лежав на столі посередині кімнати. Тіло Аліші Монро було загорнуто в біле простирадло, виднілася тільки голова. Третя вія зникла, макіяж змили. Там, де скальп і шкіру обличчя знімали, щоб оглянути череп і вийняти мозок, залишилися грубі шви.
– Ви коли-небудь прикушували собі язика? – запитав Піт.
Трент не відповів, тож Майкл просто сказав: «Так».
– Заживає доволі швидко. Язик – дивовижний орган. Звісно, якщо він на місці. Хай там як, щоб прокусити язика, великих зусиль не треба. – Піт відкотив простирадло, оголюючи Y-подібний розріз до грудей Монро.
– Ось, – сказав він, і Майкл побачив великі чорні синці у жінки над лівим плечем. – Посмертне посиніння вказує на те, що вона померла на тому місці, де ви її знайшли. На сходах, лежачи на спині. Моя думка така, що її побили, потім зґвалтували і, ґвалтуючи, він відкусив їй язика.
Майкл замислився над цим. Уявив собі, як вона лежала на сходах. Спочатку розслабилася, щоб витерпіти зґвалтування, та потім, коли до неї дійшло, що має статися, забилася в конвульсіях від страху.
– Ви можете отримати зразок ДНК зі слини на язиці? – нарешті озвався Трент.
– Беручи до уваги її професію, думаю, я зможу отримати з нього чимало ДНК. – Піт знизав плечима. – А мазки з її піхви дадуть вам цілий букет підозрюваних, але я вважаю, що ваш убивця користувався презервативом.
– Чому ви так думаєте? – запитав Майкл.
– Порошок, – відповів Піт. – На правому стегні в неї був слід кукурудзяного крохмалю.
Майкл знав, що при пакуванні презервативів часто застосовують порошок, щоб полегшити користування. Усі виробники застосовували однакові складники, тож виявити марку презерватива неможливо. Та й знаття того, що вбивця скористався «Трояном» чи «Рамзесом», коло підозрюваних не звузило б.
– Здогадуюся, що на ньому була змазка, – додав Піт. – А ще там були сліди складника, схожого на ноноксинол-дев’ять.
Трента ця інформація зацікавила.
– А