– Взимку охорона сидить у будівлі. А метцнер, як я вже згадував, пес негавкітливий.
– Чи слушно це? Я про те, що пес не здіймає тривогу?
Охоронець знизав плечима:
– Він робить свою справу, а ми сидимо у теплі.
– Але пес не знайшов Пера Голмена, коли той проліз на склад.
– Ділянка складу чималенька.
– А згодом?
– Ви про труп? Але ж тіло задубіло на камінь. Та й мерцями метцнер не цікавиться, він бере живу здобич.
Харрі здригнувся.
– У поліцейському звіті зазначено, що, за вашими словами, Пера Голмена ви раніше ніколи тут не бачили.
– Саме так.
– Я заходив до його матері й взяв у неї сімейну світлину. – Харрі поклав знімок на стіл перед охоронцем. – Погляньте й напевне скажіть мені, що ви ніколи раніше не бачили цього чоловіка.
Охоронець опустив очі. Перекинув сірника у куточок рота, хотів щось сказати, але раптом завмер. Вийняв руки з-за потилиці, схопив знімок. Довго вдивлявся.
– Еге ж. Помилився я. Бачив я його тут улітку. Важко вгадати… у тому, хто лежав у контейнері.
– Цілком вас розумію.
За кілька хвилин, вже збираючись йти, Харрі спочатку ледь відчинив двері й визирнув надвір. Охоронець засміявся:
– Удень собаку замкнено. До того ж, метцнер має вузькі зуби, рана швидко загоїться. Спочатку я мав на думці придбати кентуккського тер’єра. Він має ікла, мов пилка. Поталанило вам, інспекторе.
– Гаразд, – мовив Харрі. – Будьте готові, невдовзі до вас навідається наша співробітниця й вашому бровкові доведеться укусити дещо інше.
– То що? – спитав Халворсен, тихенько об’їжджаючи снігозбиральну машину.
– Собаці дадуть вкусити щось м’яке, на кшталт глини, – сказав Харрі. – Потім Беата зі своїми криміналістами заллє відбиток гіпсом, той застигне, й вийдуть ніби собачі щелепи.
– Он воно як… І цього стане, щоб довести, що Пера Голмена убили?
– Ні.
– Ти наче казав…
– Я казав, що саме це мені й потрібно, щоб довести убивство. The missing link[11] у низці доказів.
– А решта ланок які?
– Звичайні. Мотив, знаряддя убивства і привід. Тут звертай праворуч.
– Не второпаю. Ти казав, що підозра ґрунтується на тому, що Пер Голмен використав лещата, щоб пройти на склад?
– Я казав, що я цим здивований. А якщо точніше: пропащий героїновий наркоман шукає собі притулку в контейнерах, але водночас з тим міркує так тверезо, що загодя приносить лещата, щоб зламати браму. От я й почав копати глибше. Паркуйся отут.
– Не розумію, як ти можеш стверджувати, що знаєш винного?
– Міркуй самотужки, Халворсене, адже ти знаєш усі факти.
– Не терплю оцих твоїх вивертів.
– Я лише прагну, щоб ти став гарним поліцейським.
Халворсен кинув косим оком на старшого колегу – чи не кпинить? Обоє вийшли з авто.
– Замикатимеш чи ні? – спитав