Він опритомнів у порожньому залі, ніби чужа присутність йому лише здалася. Здавалося всі ті люди не просто пішли, а зникли, розчинилися в повітрі. Цього разу горіло світло, освітлюючи сцену і перший ряд. Він голосно кашлянув, звук віддався луною, після якої знову настала дзвінка тиша. Чому ніхто не привів його до тями? Де ж всі люди? Охорона? Невже так просто залишили непритомну людину і пішли? Звівшись на ноги, Ніколас, трохи похитуючись і потираючи ниючу потилицю, рушив до єдиного виходу.
– Біс! – Вилаявся він, посмикавши ручку. Двері виявилися замкнутими. – Може за кулісами є вихід?
Ніколас обернувся і в жаху завмер на місці. В центрі сцени хтось стояв. Стояв нерухомо, з опущеною головою, втупившись у підлогу. Статура явно була чоловічою, але найголовніше, на незнайомцеві був сірий костюм, а його зовнішність була швидше схожа на маску "рептилоїда". Ніколаса перекрутило. Лише мить тому на сцені нікого не було, він почув би кроки через акустику, не могла людина так швидко виявитися на тому місці. Людина не могла, а ось істота?
Придивившись, Ніколас побачив, що костюм на незнайомцеві роздертий, а видими частини шкіри бліді, як у живого мерця. Треба було якось відвернути його увагу, спробувати сховатися або втекти чимдалі. Залишалося тільки сподіватися, що за кулісами є запасний вихід із залу. Намацавши в кишені пару монет, Ніколас повільно, намагаючись ступати, якомога тихіше, рушив через останні ряди до правого краю залу.
Весь цей час, не зводячи погляду зі сцени, він йшов до середини, сів навпочіпки і зібрався, вже було кинути монети, щоб відвернути "рептилоїда", як помітив силует, що стояв біля виходу. Ще один! "Чорт, звідки він там взявся"? – промайнуло в голові. По шкірі пробігли мурашки жаху і паніки. Він шпурнув фунтовую монету, та попала прямо у дерев'яний підлокітник сидіння, тому пролунав гучний металевий звук. Оба "рептилоїда" підняли голови і, кілька секунд постоявши на місці, повільним кроком пішли до джерела шуму.
Скориставшись моментом, Ніколас слизнув уздовж стіни до куліси, що закривала правий край сцени. Але звідти до нього назустріч вийшов ще один, перегородивши шлях до порятунку. Судорожно озирнувшись на всі боки, Ніколас помітив, що інші два стояли на тому місці, куди він кинув монету і пильно дивилися на нього своїми жахливими очима, з вузькими витягнутими зіницями. Вони стояли, немов статуї, без єдиного руху. Спостерігаючи за двома ліворуч від себе, Ніколас бічним зором стежив і за тим, що стояв у сцени.
Вибору все одно не залишалося, "рептилоїди" могли накинутися на нього у будь-який момент, тому Ніколас побіг першим до виходу. Перемахуючи через сидіння, ящери кинулися за ним, третій не відставав. Добігши до задньої стіни, Ніколас згорнув вправо і відчайдушно забив кулаками в двері, в надії, що йому відкриють. Коли два чудовиська виявилися на центральному проході, третій вже підбігав ліворуч, Ніколас кинувся в обхід уздовж стіни по лівій частині залу.
"Рептилоїд",