Епоха слави і надії. Євгеній Павлович Литвак. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Євгеній Павлович Литвак
Издательство: Автор
Серия:
Жанр произведения: Исторические детективы
Год издания: 2021
isbn:
Скачать книгу
поліція змогла вийти на місцезнаходження Братства Дев'яти Невідомих. Побоювання поліції підтвердилися, і сера Альприма прибрали. Проте спецслужбам вдалося з'ясувати одну адресу. Місце, де зберігається еліксир безсмертя, – відповів комісар, відкинувшись на спинку крісла.

      – Виходить, що скоро цю справу можна буде вважати закритою? Коли відшукається еліксир?

      – Взагалі, поліція розворушила це ‘’осине гніздо’’ і оголосила полювання на всіх, хто брав участь в злочинній діяльності. Якщо звернутися до даних, то можна побачити, що в Італії спостерігалося, щось схоже на землетрус. Насправді, це військові знищували бункери та тунелі, що належали Таємному Братству.

      – Це правда? – Засумнівався Стажер.

      Лангре тихо розсміявся:

      – Звичайно ж ні. Еліксир – всього лише казка. Як і таємні Братства.

      – Я майже вам повірив, – пирхнув Стажер. – Адже людям потрібні і казки і таємниці.

      – Надія людям потрібна. Слава потрібна людям, – Лангре провів рукою по волоссю.

      – Епоха слави і надії, – задумливо протягнув Стажер.

      – Слава, за допомогою якої, можна набути безсмертя і надія, яка дає нам сили шукати цю славу. Надія стати щасливим або багатим. Надія, що кохана людина не помре. Надія жити вічно. Вона буває різна.

      – Надія – синонім віри? Як вважаєте? – З цікавістю запитав Стажер.

      – Звичайно. І чим швидше ти це зрозумієш, тим легше тобі буде жити.

      На цьому вони замовкли на деякий час. Стажер занурився у телефон, щось захоплено читаючи, а Лангре, нарешті розслабився, заколисаний шумом двигуна.

      – Щодо показу Ганни, – трохи почекавши подав голос Стажер. – Я зрозумів, що мені нагадав дизайн її одягу. Занадто вже схоже на картини рептилоїдів, особливо тринадцяте вбрання, – він повернув свій телефон екраном до комісара. – Її батько так само буде присутнім на показі, зараз він летить з Москви до Стамбулу. Як вважаєте, варто з ним поговорити?

      Взагалі останнім часом у нього досить насичене подорожами життя. Лондон – Франція, потім Москва, тепер ось до Стамбулу вирушив.

      – Довідайся, хто літав з ним. Можливо, знайдеш збіги, – Лангре задумливо стиснув губи. – Хоча, я майже впевнений, що знайдеш.

      – Хвилину, – Стажер знову втупився в екран мобільного. – В мене є доступ до списків пасажирів. Зараз зажену через фільтр. Так, є три прізвища. Вони всі французи. Ви знову виявилися праві.

      – Тепер потрібні їх фотографії.

      – Я тут погортав сторінку деякого Ніколаса Романова. Що їх зв'язує з Шиян? – Спохмурнів Стажер. – Вони разом в прямому ефірі шукають еліксир безсмертя.

      – На показі мод все і дізнаємося, трохи чекати залишилося, – знизав плечима Лангре.

      – Нарешті ми зловимо цього художника, – Стажер стиснув руки у кулаки.

      Лангре кивнув стюардесі і попросив принести трохи віскі. Наступні три години польоту він повільно цідив міцний обпалюючий напій, проводжаючи похмурим поглядом пасажирів, що проходили повз. Врешті-решт,