Епоха слави і надії. Євгеній Павлович Литвак. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Євгеній Павлович Литвак
Издательство: Автор
Серия:
Жанр произведения: Исторические детективы
Год издания: 2021
isbn:
Скачать книгу
кольором, а коли злиться – в них бушує справжній шторм, здатний перемолоти кораблі і скелі.

      – Я хочу завжди засинати і прокидатися з тобою. Щоб обійняти і втішити, якщо тобі насниться кошмар. Щоб бути поруч. Обійми, в нашому випадку – найправильніший засіб заспокоїтися.

      Ганна легенький стиснула його мізинець:

      – Кажуть, що якщо людину взяти за мізинець, коли вона спить, вона відповість на всі питання.

      – І що ж ти хочеш дізнатися? – Посміхнувся Ніколас.

      – Хто ти по знаку зодіаку?

      – Світляк, – Ніколас заливчасто розсміявся.

      – Але такого знаку не існує.

      – Ніяких не існує, – знову розсміявся Ніколас.

      – Коли я вперше тебе побачила, в мене серце завмерло, – призналася Ганна. – Я зрозуміла – з цієї миті моє життя зміниться. Я дивилася в твої зухвалі очі і відчувала, що спокою з тобою не буде. І що саме тебе я чекала все своє життя. Тебе одного.

      Ніколас здивовано округлив очі. Ганна вперше настільки відкрито говорила про свої почуття до нього.

      – Я не знаю, які ще таємниці ти зберігаєш, – він ласкаво провів пальцем по щоці дівчини, – але в одному впевнений точно: я дуже щасливий, що зустрів тебе.

      Ганна прикрила очі, потягнувшись за поцілунком, і перелякано відскочила, коли двері в палату різко відчинилися. Вони з Ніколасом роздратовано подивилися на непроханого гостя. Ним виявилася молода дівчина з перебинтованою рукою в недбало накинутому поверх куртки халаті. Здоровою рукою вона дістала букет з трьох пишних піонів, що розпустилися, і маленьку коробочку полуниці.

      – Вітаю, мене звуть Катя Фост, – дівчина поставила подарунки на тумбочку, – прийшла вас відвідати.

      – Ви мене вибачте, звичайно, – Ніколас підкинув брови. – Але ви хто взагалі?

      – Як це "хто"? – непідробно розгубилася дівчина. – Я з вашої "Банди". Мій чоловік працює в цій лікарні стоматологом, він мені і розповів, що ви тут. Ось я і примчала. Як ви себе почуваєте?

      – Я в порядку, але як тебе взагалі сюди пустили? – Продовжував не розуміти Ніколас.

      Дівчина помахала перебинтованою рукою.

      – Купила в аптеці бинт, перемотала руку, на прохідній сказала, що на перев'язку. Почувала себе таємним агентом на спецзавданні, – дівчина весело підморгнула. – Все наші хвилюються. Ви давно не виходили в ефір!

      – Я виправлюся, – Ніколас кивнув на свій телефон.

      – Ну, якщо в вас все добре, я піду, – широко посміхнувшись, дівчина відважила жартівливий уклін і вискочила з палати.

      – Несподівано, – порснула Ганна. – В тебе дуже наполегливі фанати, з-під землі дістануть, щасливчик.

      – Щасливчик? – Порснув Ніколас. – А тобі що треба для щастя?

      – Букет піонів, – Ганна підхопила квіти і занурилася носом в один з бутонів.

      – І все? – Здивувався Ніколас.

      – Все. – Кивнула дівчина.

      – Ти взагалі нормальна?

      – Нормальна, ненормальна, зате я щаслива, в мене