Коли в гортань потрапляє чужорідне тіло, спрацьовує ще один механізм безпеки – кашльовий рефлекс. Він здебільшого внеможливлює проникнення сторонніх предметів у трахею через голосову щілину. Саме тому більш схильні до аспірації особи, у яких послаблений або взагалі немає кашльового рефлексу. Таке буває в разі деяких нервових захворювань (наприклад, у разі множинного склерозу) або в пацієнтів, прикутих до ліжка. Натомість найпоширеніша причина аспірації в здорових людей – алкоголь і наркотики. Задурманений мозок, коматозне сп’яніння чи binge drinking[8] – таке «дозвілля» становить загрозу життю, адже поєднує два чинники – небезпеку блювання через інтоксикацію великою кількістю алкоголю, відставання ковтального рефлексу на харчові маси та рідини, а також параліч рятівного кола – кашльового рефлексу. Смертоносна суміш. Багато талановитих митців стали її жертвою. Погляньте хоча б на сумнозвісний «Клуб 27»[9].
Гортань, а точніше, голосові зв’язки відповідає не лише за початок кашльового рефлексу в ділянці верхніх дихальних шляхів, але й незамінна під час самого кашлю. Як усе стається і яка роль зв’язок? Просто кажучи, кашель – це контрольований вибух у дихальних органах. Ударна хвиля, яка виникає під час такого вибуху, покликана винести з бронхів у напрямку рота чужорідні тіла, слиз або збудники. А голосові зв’язки – це, так би мовити, незамінний нагнітальний клапан тіла. Якщо нашому організму в якомусь місці потрібен тиск, йому не обійтися без наглухо перекритої голосової