Після першого контакту кровоносні судини вірно слідують за дихальними шляхами, ростуть спільно з ними й на них, наче виноградні лози на місці зрізу. Постійно трішки відстаючи, постійно на два кроки позаду. Хто необережний і сходить з дороги, того карають. Як і під час гри «Гарячі стільці», не кожній нареченій дістається суджений: у дозрілій легені приблизно на 20 відсотків більше кровоносних судин, ніж власне дихальних шляхів.
Проте й поза цією парою стаються дива – росте діафрагма! Цей орган із м’язів і сухожиль теж виник із маси начинки в центрі ембріональної кульки, а вже з початку четвертого тижня вагітності поволі береться відділяти грудну порожнину від черевної. І нарешті, на десятому тижні це стається: діафрагма рухається! Ці перші, незлагоджені посмикування заштовхують навколоплідні води в дихальні шляхи малечі, а тоді знову їх звідти виштовхують. Діафрагма «тренується» дихати, але рідиною, як риба! Під час цього процесу стається ще одна важлива річ: перші дихальні рухи плода зумовлюють потужний викид серотоніну – «гормону щастя». Хіба ж можна відшукати кращий доказ того, що дихання й щастя взаємопов’язані? Крім ейфорії у вашого немовляти, такі ранні тренування діафрагми вкрай важливі насамперед тому, що цей орган на момент народження має бути повністю готовий до дій, тобто до дихання. З біологічного погляду різкий перехід від материнського забезпечення до власного легеневого дихання – це процес, якому немає аналогів. І він не позбавлений ризиків. Кожен, хто мав нагоду побувати на пологах, пригадує: секунди між перерізанням пуповини й першим диханням, тобто першим криком, видаються нескінченними.
Надходження навколоплідних вод у бронхи на стадії росту, яке забезпечують перші рухи діафрагми, сприяє (завдяки механічному «накачуванню») дальшому розростанню бронхів та їхніх супутніх судин. Ці пари потребують упродовж наступних тижнів щораз більше місця в грудній порожнині. Незабаром відбувається поділ дихальних шляхів у 18-му розгалуженні, і місця стає малувато. Дихальні шляхи та кровоносні судини наближаються до «весілля» і, як і більшість молодят перед весіллям, худнуть. Треба ж на фотографіях мати гарний вигляд. Донедавна ошатне, громіздке вбрання дихальних шляхів із кожним новим розгалуженням стає чимраз крихітнішим і дрібнішим. Таким, що наприкінці 20-го тижня вагітності вони ледь помітні. Так виникає прямий, повітропроникний контакт між дихальними шляхами та кровоносними судинами, завдяки чому тепер можливий доступ повітря. Щоправда, альвеоли ще не дозріли, але цього достатньо, щоб почався перший, дуже слабкий газообмін (рис. 2).
Для ненародженої дитини такі «заручини» відіграють вирішальну роль. Якщо вона з’явиться на світ передчасно, то тепер матиме шанси вижити. До 20-го тижня ще не виникли альвеоли, тож газообмін неможливий, а дотепер ще не винайшли філігранного приладу штучного вентилювання легень, щоб розв’язати цю проблему. Усі передчасно народжені, яким вдалося вижити, з’явилися