Гормони. Як тестостерон, ендорфіни і Ко впливають на наше життя. Франка Парьянен. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Франка Парьянен
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Серия:
Жанр произведения: Медицина
Год издания: 2020
isbn: 978-617-12-8489-0
Скачать книгу
впливаєте саме ви.

      Коли гормони повинні викликати певну поведінку, їм значно легше, якщо відповідні шляхи вже прокладені. Повернімося до нашого прикладу із розмноженням: існують особи, яких можна було б купати у ваннах тестостерону, але їм би все одно не спало на думку з кимось спаровуватися. Бо вони надто юні, щоб пробуджувати відповідний досвід та асоціації, або тому, що їхній когнітивний контроль і/або їхній досвід впевнено їх від цього відмовляє. А на стежки, які вже добряче протоптані, ми нерідко можемо ступати й без супроводу гормонів. Такі умовні подразники – дійсно класна штука в питаннях сексу. («Ох, глянь, сьогодні субота!») Адже навіть одна фотографія може викликати ерекцію, без жодного тестостерону. А це допомагає, якщо тестостерону на ту мить замало. Цей принцип спрацьовує на котові, який, всупереч тяжким наслідкам відвідин ветеринара, все ще бігає «погуляти». Якщо ваш кастрований кіт і далі виходить на полювання, то тепер ви знатимете, що у вас сексуально досвідчений кіт. Це ж чудово. А це означає, що велику кількість дій, за які відповідають гормони, ми провадимо без їхньої участі. Насамперед, коли все відбувається у звичних для нас, добре тренованих межах.

Феромони – загроза нападу сирен значно перебільшена

      Наші гормони не тільки поєднують усе можливе всередині нас, а й пов’язують нас самих із зовнішнім світом. Ви ж пригадуєте історію, коли гормони підказували органам Лео, що на вулиці світло? Навіть найвіддаленіші куточки мозку завдяки роботі гормонів дізнаються про чергування пір року, про схід сонця, провокації та потенційний стрес. Під час комунікації із зовнішнім світом сигнали, в цілком звичній для гормонів манері, поширюються в обох напрямках. Тобто вони впливають і на інших людей.

      Якщо порівнювати тіло з рівнобедреним трикутником, то тестостерон – це широкі плечі, по яких немов проходить лінія основи трикутника. А от естроген – навпаки, розвертає трикутник і кладе його основу на стегна. Так виникають окружності, про які сьогодні кажуть «thicc» («жирний у тих місцях, що треба»). Насамперед завдяки естрогену виникає те, що вже століттями слугує незмінним ідеалом краси – то з більшою, то з меншою кількістю сала на ребрах. («Thicc!») Вирішальне значення має співвідношення плечей з тазом, точніше – талії до стегон. І як наше тіло притримується таких пропорцій, залежить від розподілу наших гормонів упродовж періодів життя, року, місяця. Тож так виходить, що статеві гормони повідомляють про свою наявність не тільки нам, а й усім потенційно зацікавленим особам.

      Отже, гормони надсилають сигнали до зовнішнього світу без нашого відома і без можливості впливати на них.

      Підозріло запахло бунтом. Але природа одним махом убиває всі сумніви, щоб наш поточний інтерес до розмноження збігся з нашою привабливістю. Тільки уявіть: ви ходите павичем, усуваєте всіх конкурентів, а тоді виявляється, що дизайн вашого хвостового віяла ще не досяг статевої зрілості.

      А що ми заговорили про обмін гормонами з довкіллям, то не можна забувати про одну важливу групу: феромони. За будовою ці медіатори мало чим