– Вони переконані, що це притягує партнерів по спаровуванню.
– Партнерів по спаровуванню? На похоронах бабусі?
Керівник відділу зневажливо хитає головою:
– Та це якесь хворе збочення! Навіщо ж ми розбудовували таку складну систему? Вони про це не задумувалися? Чи вони думають, що ми це зробили «по приколу» чи, може, це нам приносить задоволення? (Керівник належить до тих людей, які вимовляють словосполучення «по приколу» максимально серйозно, тож ніхто й не думає сміятися.)
Він зітхає.
– Весь задум полягає в тому, щоб надати людям можливість непомітно повідомляти іншим про свої почуття. Страхи. Відмови. Постійний стан збудження? Та кому потрібна вся ця дезінформація? Неправдива реклама. До того ж украй незріла.
Він глибоко дихає, масуючи скроні.
– Та й взагалі, вони хоч усвідомлюють, що в такий спосіб лиш посилюють конкуренцію?
Представник пресвідділу не вагається з відповіддю:
– Мислити логічно – не найсильніша сторона людини.
Уся суть нашої гормональної системи в її гнучкій адаптації. Феромони працюють так само, як і усмішка. Усміхнене обличчя видається привабливішим. Та все ж ми не ходимо весь час по місту, усміхаючись. Це збивало б із пантелику. Нам взагалі не подобається це місто. Особливо якщо це Боттроп[19].
Вишкірювання протягом тривалого часу, можливо, й було б привабливим, але точно не стало б гарним рішенням на тривалий час. Бо ж ефект якоїсь миті гарантовано стане протилежним. Те саме відбувається і з феромонами. Ось чому нам потрібно скептично ставитися до людей, які намагаються втюхати нам копуліни чи аромати мускусу. Так, ніби це люди, що рекомендують більше всміхатися.
Не те щоб феромони були непогрішні. Радше навпаки. («Як таке можливо, що плідними називають ті дні, коли вона не хоче сексу?») Але коли в нашому гормональному світі стається якийсь збій, то помилка рідко зумовлена вашими звичними діями чи тим, що ви мали б робити. Частіше навпаки: має значення те, що ви різко змінили тип діяльності. Розгляньмо такі ситуації докладніше.
Гормональні труднощі – де коса находить на камінь?
Гормональна система добре злагоджена, проте її до біса легко заплутати. Наприклад, коли ви неправильно прочитуєте сигнали вашого мозку або ж реагуєте понадміру. («Ми зупинимо ріст на якусь мить. На випадок, якщо знову почнеться та клята “математика”»). Чи реагуєте недостатньо – наприклад тоді, коли намагаєтеся чимшвидше покінчити з роботою, але вам бракує уваги вашого улюбленого гормону стресу («Без відчуття тиску я не можу сконцентруватися».) Або ж коли змінилися обставини, але гормони за ними не встигають. («Що означає “ми тепер прокидатимося удосвіта?!”»)
Гормони нерідко почуваються неготовими до сучасного світу – тут ми, люди, з ними однодумці. І якщо гормональна система не заплутує себе сама, тоді ми, люди, охоче вносимо в цей процес свою лепту. Наприклад, коли алкоголь