– Де ти так довго пропадав?
– Ми з Павлом гралися у листонош. Сьогодні усі жителі села отримали листи!
– А де ж ви взяли стільки листів?
– У тебе в тумбочці.
Тато одружився вдруге. Запитує маленького Сашка:
– Подобається тобі твоя нова мама?
– Тату, мені здається, тебе обманули, – задумливо каже Сашко, – не така вже вона й нова.
Мама навчає дворічного Миколку рахувати:
– Сину, ось три олівці. Рахуємо: один, два, три. А тепер ти полічи.
Миколка повторює за мамою:
– Один, два, три.
– А тепер тато заховає один олівець. Полічи, скільки олівців залишилось.
– Один, два, три.
– Ну де ж ти бачиш третій олівець. Залишилось усього два.
– А у тата!
– Мій син великий фантазер! Учора він запевняв мене, що вчителька залишила його у класі до другої години ночі!
– Сашко, яка тварина дає нам м’ясо і сало?
– М’ясник.
Телефонний дзвінок. У трубці:
– Алло!
– Це хто?
– Це я, Маша.
– Машуню, а чому пошепки.
– А я граюся в хованку.
– Ну, добре. Поклич тата.
– Не можу, він зайнятий.
– Тоді маму.
– Вона теж.
– А ще дорослі є?
– Ага, міліціонери.
– Поклич.
– Вони теж зайняті.
– Та що ж вони всі роблять?
– Мене шукають.
Сашко:
– У кожного з батьків є свої плюси і мінуси, між іншим, як і у кожного джерела живлення.
– Вовчику, згадай найкращий рік свого життя.
– Це коли я вчився у першому класі!
– А два найкращих роки?
– Це коли я знову вчився у першому класі!
– Петре, де можна знайти твого батька?
– У свинарнику. Ви його відразу впізнаєте на ньому бриль!
– Тату, тату, я сокиру знайшов!
– Неси сюди!
– Та вона пощерблена і без топорища…
– Тоді поклади назад, негарно брати чужі речі!
– Сашко, сідай і розкажи нам, як ти вчишся.
– Я не можу сісти. Я тільки-но розказав татові…
– Мамо, я сьогодні в автобусі місцем жінці поступилася, а вона не сіла.
– Ну, а ти що?
– Знову до татка на коліна залізла.
Учитель біології:
– Павле, не крутися і не кривляйся, а краще дивись на мене, бо так і не дізнаєшся про поведінку мавп.
– Це не ваш син закопує в пісок мою сукню?
– Ні. Мій набирає воду вашим капелюшком.
– Сергійку, візьми срібну ложечку і розмішуй нею цукор. Срібло вбиває мікроби.
– А чому це я маю пити чай з дохлими мікробами?
Вовчик змучив маму запитаннями. Мама:
– Чуєш, синочку, якщо ти будеш таким поганим і неслухняним хлопчиком, я захворію, прийде лікар, я помру, мене повезуть на цвинтар на великому чорному авто. Буде грати сумна музика…
– Мамо, а мені можна буде сісти поруч з водієм?
У