Топрі позадкував від Сіони до виходу. Анук і Тав звільнили йому прохід і широко розчинили двері. Сіона крикнула навздогін:
– Не сперечайся, що Хробак казав про мене та мій пакунок Кобату! Хробак не передає незграбних послань! Повідом йому, що я це сказала!
Дехто каже, що я не маю сумління. Які ж вони лицемірні, навіть самі з собою. Я – єдине сумління, що будь-коли існувало. Як вино зберігає запах бочки, так і я зберігаю есенцію свого найдавнішого генезису, а це зародок сумління. Це робить мене святим. Я Бог, бо я єдиний насправді знаю свою спадковість.
Інквізитор: Ви вказали, що хотіли б поговорити з нами про мотиви Владики Лето. Говоріть.
Хві Норі: Ваші формальні аналізи не дають задовільної відповіді на питання, які я хотіла б поставити.
Інквізитор: Які питання?
Хві Норі: Я питаю себе, що змусило Владику Лето прийняти цю огидну трансформацію, це тіло черва, цю втрату людського? Ви лише натякаєте, що він зробив це заради влади та довговічності.
Інквізитор: Хіба ж цього недостатньо?
Хві Норі: Спитайте себе, чи хтось із вас сплатив би подібну ціну за таку дрібницю?
Інквізитор: З вершин вашої нескінченної мудрості скажіть нам, чому Владика Лето вирішив стати червом?
Хві Норі: Чи хтось тут сумнівається в його здібності передбачати майбутнє?
Інквізитор: Ось! Цього достатньо для трансформації?
Хві Норі: Але ж він уже мав здібність передзнання, як до нього – його батько. Ні! Я припускаю, що він вдався до цього безнадійного рішення, побачивши в нашому майбутньому щось таке, чому може запобігти лише така самопожертва.
Інквізитор: І що ж це за дивна річ, яку він побачив у нашому майбутньому?
Хві Норі: Я не знаю, але пропоную виявити її.
Інквізитор: Ви припускаєте, що тиран справді безкорисливо служить людям!
Хві Норі: Хіба ж це не було особливою рисою родини Атрідів?
Інквізитор: Так запевняють нас офіційні історії.
Хві Норі: Усна історія підтверджує це.
Інквізитор: Яку ще добру рису ви хотіли б приписати тиранові Черву?
Хві Норі: Добру рису, мсьє?
Інквізитор: Тоді просто рису.
Хві Норі: Мій дядько Малкі часто казав, що Владика Лето з великою терпимістю ставиться до деяких товаришів.
Інквізитор: Інших товаришів він страчує без явних причин.
Хві Норі: Я думаю, що причини існують, і мій дядько Малкі дедуктивним методом вирахував деякі з них.
Інквізитор: Наведіть приклад цієї дедукції.
Хві Норі: Незграбні загрози його особі.
Інквізитор: А тепер незграбні загрози!
Хві Норі: А ще він не терпить претензійності. Згадайте екзекуцію істориків і знищення їхніх творів.
Інквізитор: Він не хоче, щоб правда стала відомою!
Хві Норі: