Перший секрет – сила підсвідомих переконань
Щойно діставшись додому, юнак зателефонував усім людям зі списку старого. Він вагався, набираючи перші номери, не знав, як вони сприймуть цілковитого незнайомця, що стверджує, нібито дізнався про їхнє ім’я та номер телефону від загадкового старого китайця. Але турбуватися не варто було, адже всі вони знали про того старого та про секрети Надзвичайного Багатства. Ба більше: усі, здавалося, щиро раділи, що той їм зателефонував. Він домовився зустрітися з ними всіма по черзі в найближчі тижні.
Першим у списку юнака був чоловік на ім’я Річард Епплбай. Незважаючи на велику зайнятість, містер Епплбай охоче погодився виділити час для призначеної зустрічі наступного дня о сімнадцятій годині.
Містер Епплбай мешкав у пентхаусі в одному з найбільш елітних районів міста. Щойно юнак увійшов до вітальні, його вразив дивовижний міський краєвид на заході сонця. Уся південна стіна складалася з чотирьох панельних вікон з панорамним видом на місто. Сонце, сідаючи, огорнуло міський обрій бурштиновою накидкою, і пейзаж сяяв вогнями офісних будівель та потоків машин і ліхтарів унизу.
– Дивовижний краєвид, – захоплено мовив юнак. – Я ніколи не бачив місто таким мальовничим.
– Атож, – усміхнувся містер Епплбай. – Саме через краєвид я й купив цю квартиру. У будь-яку пору доби я можу просто сидіти й милуватися ним годинами.
Юнакові здалося, що містер Епплбай невдовзі розміняє п’ятий десяток. Це був невисокий, спортивного складу чоловік зі світлим волоссям та яскравими блакитними очима. Одягнений дорого, але просто: бавовняні бежеві штани й біла сорочка з відкритим коміром.
– Тож вас цікавлять секрети Надзвичайного Багатства? – мовив він, коли юнак сів.
– Ви вважаєте, що вони справді існують? – запитав юнак.
– Звичайно, – відповів містер Епплбай.
– І які ж саме це секрети? – допитувався юнак.
– Це просто десять безсмертних принципів, які, якщо ними скористатися, дадуть можливість практично будь-кому стати не просто багатим, а надзвичайно багатим.
– Будь-кому? Ви впевнені в цьому? – перепитав юнак.
– Абсолютно, – кивнув містер Епплбай.
– Але якщо кожен здатен бути багатим, чому так багато з нас ледве заробляють на життя?
– Важливо не те, на що люди здатні, – мовив містер Епплбай. – А те, на що вони вірять, що здатні. Пересічні людські розум і тіло здатні на великі справи, головна проблема полягає в тому, що ми не віримо, що здатні на них.
Колись давно я бачив шоу, у якому гіпнотизер обирав глядачів та гіпнотизував їх. Гіпнотизер попросив чоловіка лягти