Володимир Вернадський. Леонід Тома

він у значущості елементів живого органічного світу. Роль живої речовини у виникненні таких елементів, як кисень, вуглець, азот, фосфор, він з’ясував давно, але виявилось, що таке ж важливе значення жива речовина має і у формуванні таких далеких від організмів елементів, як кремній, залізо, марганець, мідь, алюміній.

      Нарешті Вернадський упритул підходить до науки про життя: «З погляду необхідності ми уявлення про природу змушені розбити на ряд «наук», пов’язаних між собою безперервним ланцюгом переходів…

      По-перше, ми розглядаємо матерію та її властивості поза явищами, які поволі перед нами з’являються; астрономія, геологія і т. ін. Нарешті, наука про життя».

      За розрахунками Вернадського, половина відомих на той час хімічних елементів була тісно пов’язана в своїй історії виникнення з живою речовиною. А ці елементи за вагою складають майже всю земну кору, і, звичайно, загадка життя перетворюється в загадку утворення і системності самої планети.

      Зелена лампа в кабінеті науковця все частіше загоряється серед ночі. На темному тлі вікна проступають рясні зірки. Чарівний купол небес схиляється над дослідником. Він наче відчуває серцебиття всього космосу. Нервово встромляє він перо в каламар. На папері розповзається велика темно-фіолетова чорнильна пляма. Перо домальовує схожі на нервові волокна розтоки від розлитого чорнила, а потім на папір лягають слова-запитання, слова невгамовного, як океан, людського розуму…Чи був коли-небудь початок життя і живого, чи життя і живе – такі ж вічні основи космосу, якими є матерія і енергія? Чи живе і життя характерні тільки для однієї Землі, чи це загальна властивість космосу? Чи в готовому вигляді прийшло життя на планету?

      Знову заскрипіло перо, рядки, скособочившись, наче від вітру, доносять до нас живий подув пульсуючої думки: «Тоді життя – це така ж частина космосу, як енергія і матерія… по суті, всі міркування про принесення на землю зародків живого з інших небесних тіл в основі своїй мають думки про вічність життя».