Наведу вам іще один приклад конкретного випадку, цього разу – набагато ближчого. Коли моїй дружині було вісім, вона почула дзвіночки фургона з морозивом, що їхав їхньою вулицею. Вона побігла просити четвертака в матері. Мама відповіла: «Вибач, люба, у мене грошей немає. Попроси в тата, усі гроші в нього». Моя дружина побігла до тата, той дав їй четвертак, і вона купила морозиво, дуже тішачись із цього.
Тиждень за тижнем ця ситуація повторювалася. То що моя дружина вивчила про гроші?
По-перше, що всі гроші – у чоловіків. Як думаєте, чого вона чекала від мене, коли ми одружилися? Саме так: грошей. І скажу вам, вона просила вже не четвертаки! Її потреби зросли.
По-друге, вона зрозуміла, що в жінок грошей не буває. Якщо в її матері (у божества) їх не було, вочевидь, так і має бути. Щоб виправдати такий спосіб життя, вона підсвідомо позбувалася всіх грошей. І робила це феноменально точно. Якщо дати їй сто доларів, вона витратить сто доларів. Якщо дати двісті – витратить двісті. Якщо дати п’ятсот – витратить п’ятсот, а якщо дати тисячу – то тисячу. Тоді вона пройшла один із моїх курсів і дізналася про фінансовий важіль. Я дав їй дві тисячі доларів, а вона витратила десять тисяч! Я намагався пояснити: «Ні, люба, важіль значить, що ми маємо отримати десять тисяч доларів, а не витратити їх». Чомусь вона це просто не засвоювала.
Ми сварилися лише через гроші, і це мало не коштувало нам шлюбу. Однак ми тоді не знали, що кожен із нас надавав грошам зовсім різного значення. Для моєї дружини гроші означали негайну насолоду (як зі смакуванням морозива). Я натомість виріс із переконанням, що гроші потрібно накопичувати, бо це спосіб віднайти свободу.
Історія успіху Дебори Чемітофф
Кому: Т. Гарву Екеру
Від: Дебори Чемітофф
Тема: Фінансова свобода!
Гарве,
нині я маю 18 джерел пасивного прибутку, і робота мені більше не потрібна. Так, я заможна, але важливіше те, що моє життя – багате, радісне й наповнене! Однак так було не завжди.
Раніше гроші були для мене тягарем. Я довіряла чужим людям свої фінансові справи, щоб тільки не вести їх самій. Під час останнього краху фондового ринку я втратила майже все й навіть не усвідомлювала цього, поки не стало надто пізно.
Ще гірше те, що я втратила самоповагу. Паралізована страхом, соромом і безнадією, я відійшла від усіх і всього. І все карала себе, поки мене не привели на семінар «Думай як мільйонер».
Протягом тих трансформаційних вихідних я повернула свою силу й вирішила, що мушу контролювати свою фінансову долю. Я прийняла Декларації Достатку й пробачила себе за попередні помилки, щиро повіривши, що заслуговую