24 квітня Клавдія увійшла до кімнати відпочинку, де група жінок саме переглядала мильну оперу. Вона самотньо сиділа за столом, гадаючи, коли прийде режисер і скаже їй, яку сцену зніматимуть цього дня.
Коли охоронці були надто далеко, щоб почути, до неї наблизилася молода білявка.
– Ти, кляте стерво! Решту життя ти проведеш у Мерісвіллі або в Лімі. Там тобі й місце за те, що вбила мою подругу.
Клавдія зіщулилася:
– Не знаю, про що ви кажете. Я нікого не вбивала.
– Не бреши, суко! – крикнула доволі товста темноволоса ув’язнена. – Ти вбила Кріссі – і ти за це отримаєш.
Гучна розмова привернула увагу охоронців, які попередили, що всі вони втратять право на відвідання й користування в’язничною крамницею. На деякий час це їх угамувало, але раптом охорону відкликали з кімнати відпочинку, повідомивши, що загорівся сміттєвий кошик.
Коли білявка знову підійшла до неї, лаючись, Клавдія спробувала пояснити:
– Я тут лише тому, що ми знімаємо цей фільм про потрійне вбивство. Берт Рейнолдз[7] у ньому грає, і Саллі Філд[8]. Хоча не думаю, що мені справді необхідно мешкати в камері – могли б поселити мене в готель і дозволити приходити щоранку на зйомки, – але це моя перша велика роль, і забагато скаржитись не випадає.
– Та ну? Озирнися навколо, сучко! – сказала білявка. – Буцегарня справжня. Я справжня. І я надеру тобі зад.
– Але ж телекамери! Нащо тут постійно ввімкнуті телекамери, якщо ми не знімаємо фільм?
– Бо вони завжди мають монітори для максимальної безпеки, ти, божевільна мерзото. Ти тут, бо ти вбивця.
Клавдія приголомшено глянула на неї та схлипнула:
– Це ви божевільна. Ви самі не знаєте, що кажете.
Білявка озирнулася, переконуючись, що охоронці ще не повернулись, і вдарила Клавдію в праве око. Клавдія впала на підлогу, а інші налетіли й стали бити її ногами, осипаючи прокльонами. Товстуха стрибнула на неї, і Клавдія зомліла.
Медсестра й охоронець віднесли її назад до камери. Опритомнівши, Клавдія побачила, що її тіло вкрите синцями, ліва щиколотка розтягнута й дуже опухла. Чому, питала вона себе, продюсери дозволили тій масовці скривдити її? Щось тут категорично не так, усвідомила вона, і треба з’ясувати, що коїться.
Клавдії доводилося стрибати й повзти з місця на місце. На судові слухання її виносили на вулицю й надавали милиці, але – оскільки ті були потенційною зброєю – їй не дозволено було користуватися ними всередині в’язниці.
2
Наступного понеділка, 1 травня, заголовок «Сітізен-Джорнел» сповістив про чергове вбивство:
Напередодні шерифа Дена Беррі з округу Фейрфілд, на схід від округу Франклін,