– Що? – Артем витріщився на батька.
– З… збирай речі т’та вимітайся.
Анна підхопилася.
– Влад!
Її немовби вдарили ногою в живіт, жінка навіть мимоволі гикнула.
Хлопець звівся на ноги.
– Ма, все нормально. Я піду.
– Не йди. – Вона ривком повернула голову до чоловіка. – Навіщо ти?
– Ма, я сам хотів. Так буде краще. Я тебе наберу.
Сльози обпалювали Анні очі, та вона швидко опанувала себе. Ніхто, крім неї, не зупинить це божевілля.
– СТІЙ! – Вона сама отетеріла від сили свого голосу. Тицьнула пальцем просто в обличчя синові: – Зайди до своєї кімнати, зачини двері, і щоб протягом наступної години я тебе не чула.
– Ма, але він…
– Я сказала: ніхто із цієї квартири нікуди не піде! – Важко любити двох чоловіків одночасно. – Марш до своєї кімнати!
Артем похитав головою, проте послухався.
Анна зачекала, доки син вийде із зали, а тоді підійшла до чоловіка. Розширені очі надавали їй трохи переляканого вигляду. Влад не рухався, дивився кудись повз неї порожнім поглядом і натужно, немовби задихаючись, сопів. Зрештою жінка підступила впритул і міцно обійняла його. Вона майже чула лихоманкове стрекотання невисловлених думок у його голові, відчувала грудьми серцебиття, та не відсторонювалася. Анна стискала Влада в обіймах, аж поки той не відчув, як крижана скалка в його грудях починає повільно танути.
10 травня 2017-го
«Boeing 777-200» авіакомпанії «Altair Air»
Поки літак вирулював до злітної смуги, Парамонов, аби відволіктися, уявляв, що в цей момент робить командир екіпажу. Стежить, як зростає тяга двигунів? Пробігає очима передзлітний контрольний список? Чекає на дозвіл диспетчера на зліт? Потім, коли «Боїнг», розігнавшись, важко відірвався від землі, Єгор відволікся на штучні острови, розкидані вздовж узбережжя Перської затоки. За хвилину після зльоту літак пішов на плавний правий розворот, і першим в ілюмінаторі з’явився найбільший із трьох штучних архіпелагів Пальма Джебель Алі, відразу потому виплила його зменшена копія Пальма Джумейра, і насамкінець, як літак уже майже вирівнявся, спрямувавши носа на північний схід, під крилом промайнув Світовий архіпелаг55.
Одначе надовго цього не вистачило. Острови швидко зникли, і коли за ілюмінатором не залишилося нічого, крім одурманливо синьої води, страх, що крався за Парамоновим назирці, знову підняв голову. Алкоголь насправді ніколи не був надто дієвим седативним засобом – навіть на голодний шлунок, – і п’янкий туман, що ніби розм’якшував усі відчуття, незабаром поступився місцем сухості в горлі та відбійним молоткам болю у скронях. Утім, найдужче Єгора дратували двоє пасажирів у дорогих костюмах, що займали місця 1E і 1F ліворуч нього. На обличчі чоловіка, що сидів навпроти, на 1F, застиг вираз невинної, неусвідомленої зверхності, зазвичай притаманний похилого