Війни Міллігана. Деніел Кіз. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Деніел Кіз
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Серия:
Жанр произведения: Современная зарубежная литература
Год издания: 1994
isbn: 978-617-12-5642-2,978-617-12-5643-9
Скачать книгу
Річард повернеться після суду й дізнається, що Зигмунда та Фройда більше немає, а Боббі тут уже не буде, щоб утішити його. Від цієї думки стало так кепсько, що денні заплющив очі й пішов геть зі сцени.

      Розділ 8

      «Барбекю на колесах»

      (1)

      Коли Алан Ґолдсбері дізнався, що його підзахисного побили, він негайно написав скаргу в суд. Суддя Кінворсі призначив місцевого адвоката Джорджа Катмана його guardian ad litem.10 Той зателефонував у ФБР і домовився про медичний огляд свого клієнта у звичайній лікарні за межами Державної клініки Ліми. Їхній висновок був короткий: «Серйозні гематоми на грудях та обличчі. Шість довгих ран на спині, схожих на сліди від батога».

      2 січня 1980 року прокурор округу Аллен Девід Боверс повідомив ЗМІ, що зі співробітників клініки Ліми знято всі обвинувачення у жорстокому ставленні до Міллігана – тобто всі рани та порізи «було завдано не представниками державної установи».

      Згідно з матеріалами «Юнайтед прес інтернешенел», від подальших пояснень природи цих ушкоджень Боверс відмовився. Пізніше з’явилися чутки, нібито синці на обличчі Міллігана – це результат нещасного випадку, а батогом він бив себе сам.

      Мілліган повернувся у клініку, але з колишнього відділення його перевели у тьмяний «чоловічий корпус», де пацієнти перебували під цілодобовим наглядом. Начальник клініки Габбард наказав перевести Міллігана саме сюди через те, що ФБР попередило про подальшу перевірку можливих «випадкових» ушкоджень і самопобиття.

      аллену ця нова кімната нагадувала склеп – товсті стіни і жодного вікна, лише віконечко спостереження для персоналу. Під стелею були флуоресцентні лампи, але вони не горіли – замість них над віконечком світила єдина тьмяна лампочка.

      Ширма розділяла кімнату на дві частини, і з-за неї постійно чулося шипіння респіратора та глибокі гортанні хрипи – наче когось примушували дихати. Монітор серцебиття постійно пищав – схоже, комусь там дійсно кепсько. аллену було цікаво, але через віконечко за ним постійно стежив медбрат, тож він не наважувався встати з ліжка та зазирнути за ширму. Він спробував відволіктися від цих моторошних звуків, але виходило погано, тому заснув лише на світанку.

      Наступного ранку на кілька годин приїхала мати Біллі зі своїм новим чоловіком, Делом Муром. Усі троє гаряче обговорювали свідчення Мілкі в суді.

      – Мілкі, гнила ж ти мерзота! – постійно повторював аллен.

      Коли вони пішли, новий наглядач, Янгблад, провів його назад у палату та попросив показати синці і порізи. Він наче був добріший за інших.

      – Я читав про вас у газетах, а вчора ввечері бачив у новинах по телевізору. Може, хоч тепер щось зміниться на краще. Тут відбувається купа дійсно протизаконних речей – і ніхто не може нічого з цим подіяти.

      аллен глянув у бік ширми.

      – А що з ним трапилось? Апарати всю ніч пищали – я ніяк не міг заснути.

      – Повіситися хотів. Його встигли витягти, але мозок сильно постраждав від нестачі кисню. Він увесь там у трубках


<p>10</p>

Опікун-представник у судовому процесі.