– Ти мудрий, – промовив архієпископ. – Я б не сказав «по-мудрому егоїстичний». Просто мудрий.
Буддійська практика тренування розуму, яка тибетською мовою має назву лоджонг, є важливою частиною традиції Далай-лами. Одне з найважливіших повідомлень в оригінальному тексті лоджонг XII століття повторює слова Далай-лами та архієпископа про погляд назовні: «Усі вчення дхарми щодо цього одностайні: треба менше зосереджуватися на собі».
У тексті пояснено, що, зосереджуючись на собі, ми прирікаємо себе на нещастя: «Пам’ятай, що, доки ти приділятимеш надмірну увагу власній важливості й думкам про те, наскільки ти хороший або поганий, ти відчуватимеш страждання. Причепливі думки про отримання того, що ти хочеш, і уникнення того, чого не хочеш, не приводять до щастя». У тексті міститься нагадування: «Завжди підтримуй радісний настрій».
Отже, що таке радісний настрій? Джінпа, який підготував переклад і коментар до цього шанованого тексту, пояснив під час приготувань до поїздки, що радість – це наша природа, це те, що будь-хто може втілити в життя. Можна сказати, що наше прагнення щастя певною мірою є спробою повернутися до початкового душевного стану.
Схоже, буддисти вважають, що радість – це природний стан, але здатність відчувати радість можна розвивати в собі як навичку. Як сказано, дуже багато залежить від того, на чому ми зосереджуємо увагу: на власному стражданні чи на стражданні інших, на нашій сприйманій відокремленості чи на нерозривному зв’язку.
Нашу здатність створювати радість науковці не вивчали настільки ретельно, як нашу спроможність творити щастя. 1978 року психологи Філіп Брікман, Ден Коутс і Ронні Джейнофф-Балмен опублікували революційне дослідження, яке показало, що переможці лотерей не набагато щасливіші за тих, кого паралізувало внаслідок нещасного випадку. Ця, а також подальші праці лягли в основу уявлень про «задану величину», яка визначає рівень щастя людини протягом усього життя. Інакше кажучи, ми звикаємо до будь-якої нової ситуації і незмінно повертаємося до нашого загального стану щастя.
Однак новіше дослідження психолога Соні Любомирські наводить на думку, що лише 50 відсотків нашого щастя визначається незмінними чинниками, як-от гени або темперамент, нашою «заданою величиною». Іншу половину визначає поєднання обставин, на які ми маємо обмежений вплив, а також наше ставлення і дії, що на них ми істотно впливаємо. На думку Любомирські, на збільшення щастя найдужче впливають три чинники: наша здатність сприймати ситуацію позитивніше, наша здатність відчувати вдячність та наше рішення бути добрими і щедрими. Це саме ті підходи й дії, які вже згадували Далай-лама й архієпископ і до яких згодом повернулись як до центральних стовпів щастя.
Чи відмовилися ви від насолоди?
Більшість релігій дотримуються стійкого переконання, що тривале щастя не можна знайти за допомогою наших органів