Книга радості: вічне щастя в мінливому світі. Дуглас Абрамс. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Дуглас Абрамс
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Серия:
Жанр произведения: Зарубежная эзотерическая и религиозная литература
Год издания: 2016
isbn: 978-617-12-4253-1,978-617-12-4254-8
Скачать книгу
хвилювань.

      – Так, але я думаю, що люди це розуміють головою, – він торкнувся обома вказівними пальцями своєї голови. – Розуміють, що хвилювання не зарадить. Але вони й далі хвилюються.

      – Багато хто з нас став біженцем, – намагався пояснити Далай-лама, – і в моїй власній країні сила-силенна проблем. Коли я дивлюсь лише на це, – сказав він, утворивши руками маленьке коло, – я хвилююся.

      Він розвів руки, розірвавши коло.

      – Проте, коли я дивлюсь на світ, у ньому чимало проблем, навіть у Китайській Народній Республіці. Наприклад, мусульманська громада хуей у Китаї переживає багато проблем і страждань. А за межами Китаю проблем і страждань іще більше. Побачивши це, ми усвідомлюємо, що страждаємо не лише ми, а й безліч наших людських братів і сестер. Отож, якщо ми подивимось на ту саму подію під ширшим кутом, то послабимо хвилювання і власні страждання.

      Мене вразила простота і глибина слів Далай-лами. Вони були мало схожими на «don’t worry, be happy» із популярної пісні Боббі МакФерріна. Це було не заперечення болю і страждань, а зміна кута зору – перенесення його з себе на інших, з муки на співчуття, з розумінням того, що інші також страждають. Особливим в описі Далай-лами було те, що, коли ми помічаємо страждання інших й усвідомлюємо, що ми не самі, наш біль слабшає.

      Часто ми чуємо про трагедію іншої людини, і це допомагає нам легше сприймати власну ситуацію. Це помітно відрізняється від того, що робив Далай-лама. Він не протиставляв свою ситуацію іншим, а об’єднував їх, розширюючи свою ідентичність і розуміючи, що він і народ Тибету не самотні у своїх стражданнях. Усвідомлення цього зв’язку між нами всіма – і тибетськими буддистами, і мусульманами хуей – це народження емпатії та співчуття.

      Я подумав про те, як здатність Далай-лами змінювати кут зору співвідноситься з висловом: «Біль неминучий, страждання – це особистий вибір кожного». Чи справді можна відчувати біль, або від ушкодження, або від вигнання, без страждань? Є сутта, або вчення Будди, під назвою «Саллата сутта», яка також розрізняє «відчуття болю» і «страждання, спричинені нашою реакцією» на біль: «Стикаючись із відчуттям болю, непідготовлена, звичайна людина сумує, тужить або ридає, б’є себе в груди, стає розгубленою. Отже, вона відчуває два види болю – фізичний і душевний. Це схоже на те, як чоловіка поранили стрілою і відразу ж після цього вистрелили в нього ще однією, тому він відчуває біль від двох стріл». Схоже, Далай-лама вказував на те, що, змінивши наш кут зору на ширший і більш співчутливий, ми можемо уникнути хвилювань і страждань від другої стріли.

      – Іще одна річ, – вів далі Далай-лама. – Будь-яка подія має різні аспекти. Наприклад, ми втратили нашу країну і стали біженцями, але цей досвід дав нам нові можливості побачити більше. Я особисто дістав більше нагод зустрічатися з різними людьми, різними духовними діячами, такими як ви, а також науковцями. Ця нова можливість з’явилась у мене завдяки тому, що я став біженцем. Якби я залишився в Поталі, у Лхасі, то перебував би в тому,