голови казав зрубати,
а дрібноті, підлій черні —
тим роти велів заткати
й спини буками змережить.
Нині всі його бояться,
ну і люблять, як належить,
і вважають, що цей воїн,
славний в віці молодечім,
згодом, повних літ дійшовши,
скорить маврів богомерзких,
під червоного хреста
їх півмісяця підверне.
Командорові й васалам
нагороду дав він щедру —
в переможеному місті
здобич взято незліченну…
Та уже музики грають;
будьте ж ви усі веселі, —
переможцю любі лаври,
двічі любе щире серце.
Входять командор і Ортуньйо, Хуан Рудий, алькальди Естеван та Алонсо, музики, селяни.
Музики
(співають)
Слава, слава пану,
слава командору,
воїну грізному,
в битвах переможцю!
Хай живуть Гусмани,
хай живуть Хірони —
вірним милостивці,
смирним оборонці!
У бою завзятім
мавритан зборовши,
із Сьюдад-Реаля
він верта додому, —
в Овечій Криниці
вже його корогви.
Дон Фернандо Гомес
хай живе сто років!
Командор
Я дякую шановній всій громаді
за цю до мене явлену любов.
Алонсо
Сеньйоре милостивий, всі ми раді
заслужене віддати знов і знов.
Естеван
Завжди до вас прихильні криничани
й мужі громадські просять без одмов
дари прийняти скромні, що селяни
в цей славний день зібрати спромоглись;
більш добрості, аніж добра, в нас, пане,
чимсь іншим надолужимо колись.
Та ось ідуть заклечані підводи:
на першім возі посуд – подивись;
на другім – гуси доброї породи,
бач, голови вистромлюють з-за грат,
мов хочуть оспівать твої походи;
он десять туш свинячих, ще й доклад —
кров’янка там, і ковбики, й ковбаси
приємний розливають аромат;
сто каплунів – це теж кусочок ласий,
сто курок – десь по них у хуторах
сумують досі півні-ловеласи…
Нема на наших конях пишних блях
і всякої там збруї дорогої,
та дорога нам щирість у серцях,
і щиро вам даруєм ми напої —
дванадцять добре сповнених міхів,
що з ними ваші доблесні герої
і голими в мороз на ворогів
завзято підуть – сила сонцебризна
кріпкіш за сталь покріпить вояків.
Ще є тут сир та інша потребизна,
що ми тобі приносимо у дар;
прийми, здоров, усе і щиро визнай,
що ти – сердець щасливий володар.
Командор
Ще раз дякую. Ідіть
в добрий час усі додому.
Алонсо
Вам же по труді