20 лютого 1972 року Миколу Холодного заарештували за звинуваченням в антирадянській агітації і пропаганді (стаття 62 ч. 1 Кримінального кодексу Української РСР) Але замість учергове показати характер Холодний пішов на компроміс зі своїми принципами і совістю.
7 липня 1972 року славнозвісна газета «Літературна Україна» опублікувала сфабрикованого КДБ листа «На терези совісті» за підписом Холодного. Автор ніби зрікався своїх «політично хибних віршів» та осіб, які штовхали його в «антирадянську трясовину». Холодного звільнили зі слідчого ізолятора КДБ УРСР на підставі постанови про припинення кримінальної справи.
Звичайно, ні талант, ні бунтарські звички нікуди не зникають. Холодний і далі мав активну громадську і життєву позицію. Але усе своє життя повторював, що він жив до 1972 року і помер саме тоді. Миколу Холодного знайшли до смерті закатованого у власній квартирі. Він помер, імовірно, у березні 2006 року.
Горобець Олександр. Однокрила доля поета Миколи Холодного // Gazeta.ua. – 2011. – 6 травня. Режим доступу: https://goo.gl/rprk70
Овсієнко Василь. Холодний Микола Костьович: [Інтерв`ю Миколи Холодного 6 жовтня 1999 року; творчий вечір 13 вересня 1999 року; вірші] // Дисидентський рух в Україні: Віртуальний музей. – 2007. – 13 листопада. Режим доступу: https://goo.gl/ j3BdJx
Панченко Володимир. Пекло Холодного // ЛітАкцент: [Електронний ресурс]. – 2009. – 17 грудня. Режим доступу: https://goo.gl/cuKeJH
Черкаська Ганна. Народився на світ я людиною, а, на жаль, помираю борцем. Режим доступу: https://goo.gl/ZGdqv1
20 лютого 1972 року. Операція «БЛОК»: заарештований учасник національно-визвольного руху Василь Долішній[18]
Василь Долішній ще у віці 13 років став зв’язківцем УПА, а 16-річним хлопцем витримав катування НКВС. На його долю випали три арешти і двадцять років таборів та в’язниць: сидів Долішній при Сталіні, Брежнєві, Андропові й Горбачові.
Перший арешт – 1946 рік. Зв’язківцем УПА селянський підліток з Франківщини був з 1944 року, а в листопаді 1946 року потрапив до НКВС, де зазнав тортур – їв землю, лежав долілиць, поки енкаведисти стріляли повз вуха, був підвішений за ноги, але нікого не видав. Потім утримувався в Тисменицькій та Станіславській тюрмах. Врешті-решт був засуджений до 10 років ув’язнення, які до 18-річного віку відбував у Княжівській тюрмі під Львовом, а потім був етапований до Норильлагу, де працював на шахтах. Долішній був звільнений за амністією 1954 року.
Другий арешт – 1972 рік. Після повернення з ГУЛАГу Долішній не заспокоївся. Після багатьох спроб він вступив на заочне відділення Івано-Франківського інституту нафти й газу, а потім, коли вже почав працювати за фахом і їздити містами, – поширював самвидав, зокрема роботу Івана Дзюби «Iнтернаціоналізм чи русифікація?», та багато розмовляв з людьми.
Так звана «операція БЛОК», розпочата КДБ у січні 1972 року проти українського національного