Невірно, начебто у всіх тварин кров тільки червоного кольору. Кров низки тварин, що знаходяться на нижчих щаблях еволюції (павуки, скорпіони, краби, молюски, головоногі) має блакитний колір. Вчені інституту зоології Мюнхенського університету (Німеччина) визначили структуру гемоцианіну – речовини, яка на відміну від гемоглобіну має у своєму складі не залізо, а мідь і додає крові блакитного кольору. Гемоцианін, так само як і гемоглобін звичайної червоної крові, виконує функції переносу кисню з легень до тканин. Але, на відміну від гемоглобіну, що поєднує чотири підодиниці, кожна з яких може зв’язувати і вивільняти один атом кисню, у гемоцианіні мається аж 24 підодиниці, які при цьому у чотири рази крупніші за підодиниці гемоглобіну. Дослідники вважають, що молекула гемоцианіну є ідеальним переносником кисню. У павуків немає вен і артерій, тому кров омиває усі тканини, а гемоцианін забезпечує при цьому точну регуляцію, і необхідна кількість кисню надходить у потрібне місце. Функція гемоцианіну відповідає також температурному режиму павука, який визначається температурою навколишнього середовища.
Розділ 2. У світі рослин
Знаменитий сибірський кедр насправді не кедр, а сосна. Справжній кедр теплолюбний і живе на півдні, за звичай, у горах. Усього у світі відомо три види кедрів: кедр ліванський, який росте у Лівані, Сирії, Малій Азії (це його зображено на державному прапорі Лівану); кедр гімалайський, що зростає в західних Гімалаях, і кедр атласький – мешканець північно-західної Африки, який росте у горах Атласу.
Мал. 2.1. Справжній ліванський кедр і «кедр» сибірський
А от рослина, що не боїться суворих сибірських морозів і облюбувала собі великі простори Сибіру і Далекого Сходу, – це сосна. Невідомо, хто і коли вперше назвав сибірську сосну кедром, але назва прижилася. Крім сибірської сосни кедрами також неправильно називають ще далекосхідну корейську сосну, європейську кедрову сосну і кедровий стланик. Утім, і в наших краях можна зустріти справжній кедр. Кедр гімалайський, наприклад, не така вже і рідкість у багатьох курортних містах Чорноморського узбережжя Криму.
Коли хочуть підкреслити струнку чоловічу статуру за звичай кажуть: «Стрункий, як кипарис». Однак насправді назва цього вічнозеленого красеня має жіноче походження. Як говорить давня легенда, давним-давно на березі моря жила красуня на ймення Кипариса. Одного разу покохала вона прекрасного юнака і вирішили молоді люди одружитися. Але були вони бідні, тому в пошуках щастя юнак відправився в далеке плавання. Довго чекала свого нареченого Кипариса, щодня виходила вона на високий берег і дивилася, чи не з’явиться в морській