Реквієм по мрії. Г’юберт Селбі-молодший. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Г’юберт Селбі-молодший
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Серия:
Жанр произведения: Зарубежная образовательная литература
Год издания: 1978
isbn: 978-617-12-2898-6,978-617-12-2895-5,978-617-12-2473-5
Скачать книгу
з неповнолітньою. Правда, Фреде? Усі либилися так широко, як тільки могли, і хихотіли так, що аж голови підскакували й хитались. А де вона? Бачу, Фред хотів би з нею зустрітися, усе з ним ясно. М’ЯСНО? Бетті хитала головою й сміялася, знаєте, хлопці, ви всі хворі. Гей, чого ти нападаєш. Це екологічно. Утилізація й повторне використання. Обличчя либилися, голови хитались, а сміх ставав трохи гучнішим. Чорд, ви, білосракі задрипанці, якісь чудні, братан. Патякаєте, наче банда довбаних канібалів. Гей, пацан, чого наелектризувався? Я тілько спитав по-дружньому. Сміх голоснішав і ставав енергійнішим. Від чого вона померла? Хто сказав, що вона померла? То була відвідувачка, га-га-га-га. Голови перестали хитатися і затрусились. Непогано, га?

      Я вас купив, правда? А знаєш, братан? Ти тут на правильній роботі, бо в тебе в голові нічо живого немає, геть нічо. Чиясь рука потяглася до приймача й накрутила його гучніше, і музика почала пробиватися крізь блакитний дим і сміх, і регіт. Гей, це ж мій друзяка Джаґер заводить. Усі закивали головами під слова пісні. Так, і не кажи, пупс, нам усім потрібен хтось, щоб було до кого прихилитися. Зіпрись на мене, кицю, зіпрись! Що воно ото городить, що її груди завжди відкриті? А ноги що, закриті? Гей, Анхелю, вичахни. Очі в усіх були приплющені від диму й дурману, а обличчя рухалися й розтягувалися, повторюючи слова. Гей, кицю, на твоїй стоянці є місце для мене? Фред вишкірив зуби й клацнув язиком кілька разів, та Люсі пильно стежила за димком, що вигинався вгору від її цигарки, і врубалася в різницю у кольорі між димом, що виходив із запаленого і з протилежного краю. Дай мені трохи коли й тепла і дізнаєшся, хлопчику. Вони посміялися, о-о-о-о-о, це крута дівка, братан. Раптом вони всі затихли, слухаючи рядки про те, щоб було з ким мріяти, кожен по-своєму вважаючи, що йому не потрібен ніхто, щоб із ним мріяти, що це смачне добро чудово робило те саме…

      Тоді вони всі вслухалися в наступні рядки й засміялися, й загигикали, так, оце ти правду співаєш, пацан, мені точно хочеться когось намастити. А що, давай намастимо, кицю, у-ух. Люсі скривилася в бік Фреда, і не дивися на мене, пупсику, а краще поговори зі своєю мамцею. Інші легенько всміхнулися. О-о-о-о, кепські твої справи, братан. Фред хихотнув так гучно, як тільки міг, але все одно навіть сам себе не почув. Він хотів глянути на Люсі, але не зміг підняти голову, бо беріг енергію, щоб затягтися цигаркою. Пісня лилась, і вони слухали й смакували кожне слово, прокручуючи їх у голові. Гаррі вклав у губи нову цигарку й потягнувся до Тайронової, щоб прикурити її, але Тайрон відвернув голову вбік і кинув йому коробку сірників. Гаррі подивився на неї хвильку, а тоді повільно підібрав і виконав потрібну послідовність дій: витяг сірника, підпалив його, підняв його якомога вище й одночасно опустив голову наскільки можна, і нарешті запалив цигарку. Забирай усю коробку, пупс, тілько не лізь руками мені до голови. О, яка приємна кумпанія. Гей, пацан, постав її ще раз. Нащо, ти не розчув, з ким він там хоче лити кров? Чорд, мені все одно, аби тілько кров не моя. Пацан, єдина кров, яку я