Хай час розвіяти не може,
І знищити не має змоги,
Тих кого я кличу на підмогу,
Згадаєте хто ви є насправді,
Вставайте привиди вставайте,
Я закликаю вас прийдіть,
Зберегти маєток допоможіть.
Нехай поряд не було моєї родини, тата, мами, сестри. Були поряд інші родичі – померлі мешканці маєтку. Вони володіли магією усе своє життя, і залишки сили в них повинні бути. Підтвердженням цього припущення слугував один невеликий факт, коли я всередині приміщення, то відчуваю чиюсь присутність. Кожна річ насичена енергетикою чужого життя, часу, навіть епохи, звичаїв. Можливо мої далекі родичі не надто приязні. Вони мені не допомогли знайти реліквію! То ж нехай хоча б допоможуть зберегти маєток від вторгнення місцевої банди.
Спочатку нічого не відбулось. Якусь мить я перебувала в очікуванні. Невже закляття ззовні будинку також не працюють, – подумала я. Інших виправдань у мене не було.
Закляття все таки спрацювало. Воно виявилось дуже могутнім, адже мій страх створив надто сильні емоції. Магія пов’язана з емоціями. Коли відьма або відьмак зовсім не контролюють власних емоцій, тоді можна очікувати неприємностей. Магія може накликати біду на власника, спотворити елементарне закляття. Ситуація складається протилежним чином з контрольованими емоціями, в такому випадку створюється надзвичайна сильна енергетика.
Моє закляття подіяло наступним чином. Завдяки страху я не помітила очевидної тиші. Навколо маєтку, всередині нього панувала тиша. Легенький вітерець повіяв в напрямку Джорша. Вітерець приніс відчуття холоду, температура відразу помітно впала на декілька градусів. Здається, я побачила контур літньої жінки, в старовинній сукні. Вона розлючено споглядала на учасника банди. Джорш же відчув присутність когось позаду себе. Пам’ятаю вираз його обличчя, коли він вирішив обернутись назад. Злість, змінилась страхом і переросла в паніку. Хлопець кинувся чимдуж тікати подалі від маєтку. Через декілька секунд, я почула скрежит, звук розбитого скла. Банда чимдуж забиралась з маєтку. Привиди допомогли мені зберегти новий дім і продовжити шукати реліквію. Далекі родичі – ось кого я запросила, своїм закляттям. Вони відгукнулись на виклик родини – ігнорувати таке закляття практично неможливо.
Після втечі банди можна зітхнути з полегшенням. Сподіваюсь, вони не з’являться тут ще деякий час. Я хотіла подякувати своїм «рятівникам». На жаль не встигла, привиди непомітно зникли, так швидко як і з’явились.
Нічна пригода змусила мене перейти до більш активного пошуку реліквії. Я майже істерично оглядала вітальню, гостьову кімнату, спальню на першому поверсі. Нічого. Цілісінький день проведений дарма, за пошуком невідомо чого.
Стомлена від довготривалої ревізії кімнат, нічного візиту банди, я не могла заснути. Відчай захлиснув моє тіло. Я не могла нормально і повноцінно міркувати. Все здавалось таким жахливим, жодного просвітління