Герман Холлеріт
У Массачусетському технологічному інституті (МІТ) у 1927 році розробили аналоговий комп’ютер.
У 1928 році в США емігрант з Росії Володимир Зворикін створив електронну катодну трубку (CRT). Її принципи досі використовуються в телевізорах та моніторах.
Хоча прообразом ЕОМ вважають аналітичну машину Ч. Беббіджа (1833), її безпосереднім попередником можна назвати електромеханічну цифрову обчислювальну машину на електромагнітних реле, створену у 1937 році американським ученим Г. Ейкеном.
Першу ж обчислювальну машину на електричних реле створив у 1925 році американський учений В. Буш, у 1930 році він розробив диференціальний аналізатор на електронних лампах.
У 1936 році англієць Алан Тьюринг опублікував роботу «Про обчислювальні числа», заклавши, таким чином, основи теорії алгоритмів. А. Тьюринг ввів можливість створення універсальної обчислювальної машини, яка керується програмою, чого так і не зміг домогтися Беббідж. Ця машина отримала назву «машина Тьюринга».
Під час Другої світової війни багато країн працювали над створенням обчислювальних машин. Учені різних країн не знали про розробки одне одного, тому багато робіт Тьюринга були в той час невідомі. А. Тьюринг очолював групу створювачів першого електронного комп’ютера для Британської розвідки під час Другої світової війни. У 1942 році машина була створена, але всі відомості про неї були засекречені до 1975 року.
У 1936 році випускник одного з американських університетів Клод Шеннон ліквідував розрив між алгебричною теорією та її практичним додатком. Свої ідеї стосовно зв’язку між двійковими числами, булевою алгеброю та електричними схемами Шеннон розвинув у докторській дисертації, опублікованій 1938 року. Ця робота вважається поворотним пунктом в історії розвитку сучасної інформатики та обчислювальної техніки. Ідеї ще однієї фундаментальної праці «Математична теорія зв’язку» згодом лягли в основу нової галузі науки – теорії інформації.
За визначенням Клода Шеннона, найменша одиниця інформації у двійковому коді, який застосовується в сучасних комп’ютерах, – це біт.
Потреба в зручній машині, здатній розв’язувати складні диференціальні рівняння, була такою великою, що ще троє дослідників – двоє в США й один у Німеччині – розвинули однакові ідеї практично одночасно. Незалежно один від одного вони зрозуміли, що булева логіка може послужити дуже зручною основою для конструювання комп’ютера.
Поки Шеннон працював над дисертацією, професор фізики Джон Атанасофф