Перфоратор. Прообраз перфокарти
Німецький інженер Конрад Цузе розробив повністю механічну програмовану цифрову машину Z1. Цей пристрій також називають першим у світі комп’ютером.
У 1938 році Честер Карлсон у готелі «Асторія» отримав першу копію документа.
Пізніше компанія Xerox використала цю технологію при створенні лазерної друкарки.
У 1940 році Цузе закінчив наступну роботу – комп’ютер Z2, перший у світі електромеханічний комп’ютер.
У 1941 році Цузе створює перший у світі програмований калькулятор Z3. Оригінал Z3 було зруйновано під час Другої світової війни. Реконструйовану модель можна побачити у Німецькому музеї в Мюнхені.
ENIAC
Під керівництвом американця Говарда Айкена, на замовлення та при підтримці фірми IBM 1943 року випускається Mark I, або ASCC (Automatic Sequence Controlled Calculator), – перший у США програмно-керований комп’ютер. Він був надзвичайно швидкий на той час та дозволяв оперувати двадцятизначними числами.
У 1944 році в Англії, у містечку Блечлі-Парк, створено комп’ютер Colossus для розшифровування німецьких кодограм. Його застосовували при плануванні висадки військ союзників у Нормандії. Серед розробників був Ален Тьюринг.
Джон фон Нейман
У 1945 році закінчено роботу над удосконаленням комп’ютера Z3. Звичайно ж, він дістав назву Z4. За архітектурою він уже нагадував сучасні машини.
Також Цузе розробляє першу алгоритмічну мову програмування – Plankalkuel (від Plan Calculus).
У той же час Грейс Хоппер знайшла перший «баг».
Того ж 1945 року американський учений, угорець за походженням Джон фон Нейман висунув ідею використовувати зовнішні запам’ятовуючі пристрої для зберігання програм і даних. Він уперше сформулював головні принципи роботи та компоненти сучасного програмно-керованого комп’ютера. Інший американський учений, науковий консультант президента Ванневар Буш, висунув ідею гіпертексту.
Усім відоме слово bug (жук, комаха) було вперше використане у новому значенні – помилка – саме Грейс Хоппер, коли вона знайшла помилку в апаратурі комп’ютера Mark II, причиною якої стала звичайна