Насправді ж ті слова означають: якщо я проживу без цигарок десять років, то мої шанси кинути курити назавжди будуть більшими, ніж коли б я протримався всього лише годину. Блискуче! Сам би я ніколи до цього не ійшов. Але, користуючись цією порадою, ми тільки продовжуємо свої страждання. Ось що я маю на увазі, коли кажу про використання сили волі зі знаком «мінус». Чим довше тримаєшся, тим довше страждаєш. Давайте розглянемо інший випадок: дитина хоче іграшку, а ви її забираєте в неї. Що далі? Дитина, якій не властиві вольові методи, уникне конфлікту. А дитина – власник сильної волі наполягатиме на своєму і наполягатиме доти, доки не подорослішає. А в зрілому віці така людина затягуватиме інцидент і згадуватиме про нього, коли від алкоголю затуманиться розум. Таким чином, колишній курець, а нині скиглій, який протримався без куріння років двадцять, у стресовій ситуації потерпає через відсутність нікотину чи спиртного.
Ось якою була моя остання спроба кинути курити за допомогою «вольового методу». Цілих шість місяців я не брав до рота ні цигарок, ні цигар. Люди, які таким чином успішно відмовилися від шкідливої звички, переконали мене, що важко спочатку, а згодом, якщо витримаєш, полегшає і страждання від абстинентного синдрому поступово зникнуть. Але спочатку ніякого особливого дискомфорту я не відчував. Напевно, тому, що я знав: коли не кину курити, довго не проживу. І це зміцнювало мою рішучість. Із власного досвіду ви, напевне, знаєте: проблема в тому, що муки і бажання покурити не зникали, а навпаки – посилювалися. За півроку мої нерви розхиталися вкрай, я неспроможний був упоратися з жодним завданням, де потрібно було використовувати так звану сіру речовину. І я здався. Я плакав мов дитина – частково через те, що це було принизливо, а ще й тому, що не зумів досягти поставленої мети. Тоді зрозумів: я ніколи не звільнюся. Але головна причина моїх сліз – упевненість у тому, що я однаково зірвався б, навіть якби протримався ще день, тиждень, навіть місяць. Я зневажав себе за свою слабкість. Певен, все, що я описав, вам знайоме.
Однак тепер, коли я розуміюся на проблемах куріння (можливо, і ви також), переконаний: скільки б я не протримався, шансів на перемогу не побільшало би. Таким же безнадійним було б сходження на Еверест на лижах. Використовуючи силу волі, я лише продовжував свої муки. Оскільки тієї миті, коли гасив цигарку, яка мала бути останньою, я не вірив, що зможу знову радіти життю, зосереджуватися, долати стреси. Усі ці страждання не полегшували моє життя, навпаки, погіршували. Під час невдалої спроби я цього не розумів, просто скористався раціональним рішенням, яке обрав, зважаючи на інформацію і свої переконання. Тож для себе зробив висновок: коли життя без нікотину таке складне, то я обираю коротше, але легше життя курця (якщо і ви думаєте так само, то майте на увазі: життя курця дійсно коротше, одначе аж ніяк не легше за життя людини, яка не курить, – про це ми докладно поговоримо