Мер сидить на смерті. Андрій Процайло. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Андрій Процайло
Издательство: ""Издательство Фолио""
Серия:
Жанр произведения: Ужасы и Мистика
Год издания: 2015
isbn: 978-966-03-7251-1
Скачать книгу
дому ще залишалася одна трамвайна зупинка, а ноги Безрукого вже не несли. Якраз задзеленькав трамвай. Він підбіг до зупинки, заскочив на вичовгану мільйонами підошов сходинку, коли нервова, фарбована під відьму водійка наче навмисно ледве не зачинила перед ним двері. Лев її впізнавав уже давно. І не лише через надміру яскраво нафарбовані тонкі губи; вона завжди дзеленчала своїм іржавим дзвінком ще на жовте світло світлофора. Чим виводила із себе і пішоходів, і водіїв. Певно, так підживлювала своє відьомське єство…

      Лев запхав руку в кишеню, щоб витягнути гроші, а вийняв учетверо складеного папірця. Розгорнув, почав читати.

      «Молитва до святого Великомученика Юрія

      Святий Великомученику й Чудотворцю Юрію!

      Глянь ласкавим оком на мене й попроси милосердного Бога, щоб не карав мене за мої тяжкі гріхи, а щоби вчинив зі мною по безконечному Своєму милосердю: нехай за Твоїми молитвами, святий Великомученику Юрію, Бог завжди дає мені здоров’я душі й тіла, благословення в усіх моїх працях та змаганнях, а передовсім прощення моїх гріхів і ласку витримати в доброму до кінця.

      Будь при мені, святий Великомученику, по всі дні мого життя, будь при мені особливо в годину смерті й допоможи в останній вирішальній боротьбі, щоб я разом з Тобою міг у вічності славити в Трійці одного Бога.

      Амінь».

      Безрукий прочитав молитву раз, удруге. Втретє дочитати не встиг, бо підійшов дебелий контролер-ревізор і ввічливо попросив квиток. Наїздився! Лев почав було переконувати його, що не встиг придбати квитка, бо щойно зайшов. Уже й гроші наготував. Але контролер не Борислава Болеславівна – він йому не повірив. Довелося заплатити штраф за безквитковий проїзд. Фарбована відьма з того так потішалася, наче їй на день народження подарували нову мітлу, і на біса їй здалися тепер ці трамваї!..

      Проте штраф Лева майже не засмутив. Він зрозумів інше: чому йому вдалося вистояти перед Стійкою. Молитва допомогла!!! Значить, – зробив висновок Безрукий, – інколи збрехати не гріх. Раз святі великомученики і чудотворці цьому сприяють!..

      Питання, як молитва опинилася в його кишені, залишалося не дуже й відкритим. Адже Марі знає все!..

      16

      Головний привид Львова Домовина вселився в Бориславу Болеславівну опівночі, коли вона собі уявляла любощі з проректором Едуардом Столичним. Замолоду вони крутили шури-мури, згодом Столичного перевели в Харків, і аж ось тепер доля знову повернула Едуарда в рідний інститут. Столичний Бориславі зробив комплімент, вона повірила… А цієї ночі ні сіло ні впало Борислава поринула в спогади – Едуард був молодий, м’язистий і ніжний, а уява в досвідченої Борислави така, що може хмари в один грозовий кулак зіжмакати, не те що розворушити власне тіло…

      Борислава Болеславівна якраз набирала жару, Домовина їй трохи підсобив – попестив, полоскотав, роздмухав аж до вибуху… Жінка здригнулася, розслабилася, і в цей неконтрольований завжди обачливою Стійкою момент привид прослизнув у її тільце. Легко, наче влетів на оглядовий майданчик ратуші.