– Я це писав, але я нічого не розумію, – скрушно зізнався Безрукий. Марі своїм пальчиком, притуленим до губ, попросила чоловіка помовчати.
– Леве Львовичу, у вас помирає видатний вчений! – випалив шокований Борис.
– Я взагалі-то… вчений… – промимрив ображений Лев.
– О, перепрошую… Я мав на увазі – справжній. А не якийсь там кабінетний, паперовий… Так от: послання дійсно інтригує… Такого хвороблива уява не придумає… Зараз я вам тут його на серветці розшифрую…
– У мене є блокнот. І ручка… – заметушилася Марі.
– Це змісту не змінить. Але буде зручніше. Погоджуюсь… – Борис акуратним почерком почав писати. Був сама зосередженість:
«Коли зберуться всі часи в один,
Затопчуть душу лева кам’яного
Його гріхи, що в мороці воскреснуть,
І паде місто мертве в лігво змія…» —
написав він.
Дав прочитати Левові і Марі. Вони нічого не могли втямити. Текст для них був набором слів.
– Нуль, – мовив Безрукий. Марі очима підтвердила – «нуль».
– Це нормально. Адже таємниці для того й існують, щоб їх у поті чола розгадували, а не щоб вони лягали перед вами, як вареники на тарілці… Слухайте мої міркування… Прізвище нашого мера – Юрій Змієборець. Захисником Львова є Юрій Змієборець. Останні застереження, що мер сидить на смерті, – це натяк, де треба шукати послання. Лист ката – окрема історія. Підказка Левові Львовичу. Який, до речі, зробив неможливе – він дістав текст послання. Кепкування тут ніякого. Ви – молодець, Леве Львовичу! Такою інтуїцією, як у вас, сумніваюся, що володіють ангели… З програми-мінімум ви витиснули все! До крапельки!.. Тепер, коли ми маємо текст старовинного послання, можна ставити запитання. Правильніше сказати, тепер треба ставити собі завдання. І виконувати їх. Крок за кроком. У мене є ідеї.
Спочатку розбираємо текст послання: «Коли зберуться всі часи в один» – час нам треба визначити. Будемо над цим працювати. Я займуся зараз же… Поки що версій у мене немає. «Затопчуть душу лева кам’яного» – кам’яних левів у Львові безліч. Не виключено, що в одному з них – душа Львова. Змушені шукати. «Його гріхи, що в мороці воскреснуть». Те, що з мороком, із силою темряви нам доведеться воювати – ви збагнули вже самі. Тож тут коментарі зайві. «І паде місто мертве в лігво змія…» Хто змій? Де його лігво? – питання на засипку.
Тепер давайте зробимо деякі висновки:
Юрій Змієборець і кам’яний лев – основні об’єкти пошуків. Тільки там можна знайти відповідь. Сьогодні в мене безсонна ніч. Може, ранок щось підкаже. Замовте мені, Леве Львовичу, дві піци і три пляшки «Моршинської». І я поїхав. Бо, чесно кажучи, такого адреналіну я не відчував відтоді, коли відправив вас у підземний замок з табличкою «ВХОДУ НЕМАЄ». Дайте мені номер мобільного Марі, бо у вас що є телефон, що його немає – користі від нього ніякої. Як ви любите казати: як з козла молока. Текст