Вправно пролавірував між людьми, Ніколас підійшов до дівчини і з посмішкою протягнув їй каву, разом із складеною удвічі запискою. Їх погляди зустрілися, здавалося, настав той самий відповідний момент, як несподіванно чиясь дитина, мабуть син когось з викладачів або запрошених гостей, врізалася прямо в Ніколаса. Він незручно погойдався і дивом утримав паперовий стаканчик, мало не обливши красуню гарячим вмістом. Їх пальці зіткнулися, дівчина збентежено посміхнулася, поправив пасмо волосся. Але момент був безповоротно загублений.
Ніколас обернувся до хлопчиська, що розбушувався, і жартівливо запитав привселюдно:
– Хто хоче купити дитину? Продам недорого!
Тут же знайшлася його мама і, вибачившись, повела сина у бік крісел, по дорозі відчитуючи того за неналежну поведінку. Ректор, що помітив Ніколаса, з посмішкою кивнув йому у бік сцени, а сам попрямував вперед, щоб представити присутнім запрошеного гостя.
– Леді і джентльмени, – вставши за трибуну, почав ректор. – Тема сьогоднішньої лекції – "Вивчення самосвідомості і пошук глибинного сенсу".
Він пару разів клацнув мишкою. На широкому, розміром майже на всю стіну екрані за його спиною, плавно змінюючи один одного, поплили слайди, присвячені діяльності Ніколаса.
– Ніхто не розповість вам про це краще за нашого гостя, – відкашлявшись, продовжив ректор. – Він нерідко виступає консультантом на телепередачах, дає інтерв'ю для відомих журналів, газет та сайтів. Так що, думаю, багато з вас напевно його знають. Він професіонал своєї справи, хоч і не має спеціальної освіти, оскільки сам є засновником цієї науки. В майбутньому він планує заснувати онлайн-університет для тих, хто цікавиться вивченням і розбором сновидінь.
Вже зараз він консультує безліч знаменитих, видатних людей, прізвища яких я не стану розголошувати із зрозумілих причин. А ось прізвище нашого гостя знати не лише можна, але і треба. Отже… – ректор витримав театральну паузу, – Ніколас Романов! Він же Ловець Снів!
Зал вибухнув бурхливими оплесками. Ніколас піднявся по бічних сходинках на сцену, тримаючи перед собою мобільний. Для своїх підписників в інстаграмі він увімкнув прямий ефір, щоб зафіксувати важливий момент: видатні уми Оксфорда зібралися, щоб його послухати. У цей момент він помітив повідомлення, що спливло на екрані, від "Sweet Strawberry" – усміхнений, махаючий помпонами смайлик. Судячи з аватарки, це була та сама незнайомка, яку він пару хвилин тому почастував кавою. Ніколас знайшов її поглядом.
– Це для моїх підписників, – кивнув він на свій телефон. – Хоч із більшістю з них ми і не знайомі в реальному житті, але я ціную кожне повідомлення. Вони роблять моє життя ще яскравіше і приємніше. Дякую вам, що не забуваєте запитувати, як мої справи.