Сланцева стела фараона Нармера, знайдена в Нехені (Каїрський музей).
Він побудував першу столицю єдиної держави – місто Мемфіс. Міна і його нащадки носили подвійну – біло-червону – корону. Царя об’єднаного Єгипту називають фараоном.
Влада фараона була необмеженою. Та й самого фараона вважали богом. Керував країною він, звісно, не сам. За загальний стан справ у державі відповідав головний міністр, якому підпорядковувалися міністри Верхнього і Нижнього Єгипту, скарбники і керівники інших відомств. Окремими містами керували намісники – зазвичай нащадки колишніх царів, які поступилися своєю владою фараону. А вже їм підпорядковувалися численні чиновники, писарі, судді, стражники. Військом керував або сам фараон, або його син, який готувався стати фараоном.
3. Будівництво пірамід. Символом влади фараонів стали їхні розкішні гробниці. Найвеличніші з них – піраміди. Спершу їх будували східчастими, потім боки пірамід почали робити гладкими. Найбільша і найвідоміша – піраміда фараона Хеопса, висота якої досяга ла 147 метрів. Вона складена з понад 2 300 000 кам’яних брил вагою у дві з половиною тонни кожна, щільно підігнаних одна до одної. У товщі піраміди залишено вузькі проходи, які ведуть до маленької кімнати, в якій, власне, і був похований фараон. За переказами, верхівка піраміди була вкрита золотом. Поруч з пірамідою Хеопса його нащадки звели ще дві піраміди і витесали зі скелі величезну постать сфінкса – казкової істоти з тілом лева і людською головою. Припускають, що обличчя сфінкса було схожим на обличчя одного з фараонів. Звісно, щоб побудувати таку величну споруду, були потрібні неабиякі знання. А ще – виснажлива праця десятків тисяч єгипетських селян. Будівництво тривало десятки років, головно – під час розливу Нілу, коли селяни не були зайняті сівбою чи збором врожаю. Тисячі з них ціною власного життя викарбували у пам’яті нащадків імена фараонів, які знайшли останній притулоку пірамідах. І зараз викликає захоплення велич найдавніших архітектурних споруд, що збереглися до нашого часу.
Піраміди фараонів Хуфу, Хефрена і Менкаура біля Гізи (сучасний вигляд).
Будівництво великих пірамід знекровило країну. Скарбниця спорожніла, а збирати податки стало набагато важче. Дійшло до того, що деякі намісники почали відмовлятися надсилати робітників до столиці. З волі чи з неволі, але фараонам довелося ставати скромнішими. Піраміди почали будувати меншими, а потім від їх будівництва взагалі відмовилися. Царські гробниці просто вирубували в скелях. Але занепаду царської влади це не зупинило. Врешті-решт, кожне єгипетське місто знову перетворилося на майже самостійну державу, яка визнавала владу фараона, але не слухалася його наказів.
4. Нове посилення Єгипту і навала кочовиків. Відновити єдність країни