Дикий. Гильермо Арриага. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Гильермо Арриага
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Серия:
Жанр произведения: Современная зарубежная литература
Год издания: 2016
isbn: 9786171276949
Скачать книгу
під час обходу. Ми переходили від класу до класу, а вона пояснювала мені деталі свого доручення. Ми підійшли до нашого класу – четвертого Б. Увійшли, і вона зачинила двері. Ми вже кілька разів грали в павучків і обоє знали, що воно цікавіше, коли ми це робимо на самоті. Це в неї виникла ідея увійти в клас під прикриттям її повноважень.

      Поки ми ходили, Фуенсанта балакала без угаву, але щойно двері зачинилися, між нами запала мовчанка. Вона всілася на підвищенні для вчительського стола, і я поряд. Ми подивилися одне на одного.

      – Дай колінко, – попросив я.

      Вона підсунула коліно до мене. Підвела очі, й ми споглядали одне одного кілька секунд. Я поклав пальці їй на коліно й розкрив їх. Вона стрепенулася більше, ніж звичайно. Я пустив іншого павучка їй по стегну і ще одного просто до лобка. Вона уривчасто дихала. Я знов і знов розкривав пальці, проводячи по її геніталіям. Вона почала дихати дедалі швидше. Ми знов подивились одне одному в очі. Передпліччям я розсунув їй ноги ще трохи. Став перед нею. Зробив іншого павучка, але цього разу засунув їй пальці під трусики. Вона спробувала відсунути мою руку, та я напружив м’язи й не дав. Продовжив пестити її пальцями. Відчув вологість, там, углибині, ніби її лобок пітнів. Я не хотів дивитися їй в очі, аби вона не попросила мене перестати. Я почав пестити згори вниз її статеві губи. Вологі. Дуже вологі. Потім обережно ввів указівний палець у її маленьку дірочку. Вона затремтіла, але вже не намагалась відсунути мою руку. Я просунув палець трохи глибше. Підвів голову, сподіваючись зустрітися з нею поглядом, але вона зімкнула очі. Вона стогнала і облизувала губи. Лівою рукою я взявся за краєчок її трусиків і почав їх спускати. Вона стулила ноги, аби завадити, та я лагідно знов розкрив їх, і вона слухняно дозволила. Я стяг трусики до щиколоток. Уперше я міг прямо споглядати жіночі геніталії. Тендітна смужка, що від доторку рухалася, мов актинія. Я продовжив пестощі, повільно вводячи палець. Фуенсанта розслаблено закинула голову. Я розстібнув ширіньку й витяг свистульку. Вона не помітила й далі легенько стогнала з закинутою головою. Я розстібнув штани й спустив їх до стегон. Не витягуючи пальця, наблизився до неї. Відчувши це, вона розплющила очі й, побачивши мене зі спущеними штанами, відштовхнула.

      – Що ти робиш?

      Моє серце шалено калатало. Горло пересохло. Вона відхилилася й почала натягати трусики. Я утримав її.

      – Дай моя піся торкнеться твоєї пісі, – сказав я.

      – Ні. Ти здурів? У нас може бути дитина.

      По її шиї та грудях колом ішли червонясті плями. Дихання збивалося. Вона далі натягала трусики. Я зупинив її лівою рукою.

      – Ми тільки трішечки доторкаємось і все, – запропонував я.

      – Ні, я не хочу.

      – Тільки разочок.

      – Ні, – відповіла вона рішуче.

      Я розумів, що єдиним способом переконати було не переставати пестити її правою рукою. Тож я знову почав водити вказівним пальцем вгору й униз по її статевих губах. Вона знову застогнала й заплющила очі.

      Трусики лишалися на середині стегон, і було складно ніжити її. Я спробував спустити їх, та вона,