Ранком дев’ятого лютого Джек разом зі старим Томом був на палубі й зосереджено відшукував потрібну літеру на викладених рядочком кубиках. При цьому він раз у раз відганяв Дінго, який вертівся поруч. Раптом пес завмер, завиляв хвостом і, схопивши зубами один з кубиків, одбіг убік.
– Дінго, ну віддай, будь ласка! – вигукнув Джек, коли пес поклав кубик перед собою на палубу.
Але той знову підбіг до кубиків і, схопивши ще один, прилаштував його поряд з першим. На кубиках були літери «С» і «В».
Почувши Джекові крики, прибігли місіс Велдон, капітан і Дік Сенд. Хлопчик розповів їм про те, що сталося.
– Дінго вміє читати, – палко запевняв він, – а тепер він нікого не підпускає до цих кубиків і не віддає їх мені…
Не звертаючи уваги на загрозливе гарчання Дінго, Дік Сенд забрав у нього кубики, кинув їх до купи інших, а потім перемішав. І Дінго знову вибрав два кубики з тими самими літерами!
– Дуже дивно! – мовила місіс Велдон.
– «С» і «В» – ті самі літери, що й на нашийнику собаки, – пробурмотів капітан Галл. – Стривайте, адже ми знаємо, що пес пробув на «Вальдеку» всього два роки… Так, Томе?
– Авжеж, сер. Капітан «Вальдека» знайшов Дінго на західному узбережжі Африки. Він сам про це казав…
– І ніхто не знає імені його колишнього господаря?
– Ніхто, сер.
– Якщо це так, – замислено промовив Галл, – можливо… Утім, я думаю, що це просто випадковий збіг…
– Вам про щось нагадують оці літери на нашийнику Дінго, містере Галл? – запитала місіс Велдон, коли капітан несподівано замовк.
– Уся справа в імені… Спробую пояснити, місіс Велдон. 1871 року, тобто два роки тому, один французький учений-географ спробував перетнути Африку із заходу на схід. Розпочати свою експедицію він планував саме з гирла річки Конго… Звали цього сміливця Самюель Вернон. Про його подальшу долю нічого не відомо. Гадаю, він або загинув в екваторіальних лісах, або ж його схопили тубільці… Але що цікаво, його ініціали збігаються з тими літерами, які вибирає Дінго…
– Виходить, цей пес міг належати…
– Самюелю Вернону, – підхопив капітан. – Але якщо моє припущення правильне, Дінго виявився щасливішим за свого хазяїна: йому вдалося повернутися назад до гирла Конго, там його і знайшов капітан «Вальдека»… Втім, усе могло бути зовсім не так, це лише моє припущення. Але як інакше пояснити, що собака знає саме ці дві літери?
– Невже цей француз наважився вирушити в таку експедицію сам-один? – здивовано вигукнув Дік Сенд.
– Нічого не можу тобі сказати, Діку. Певно, хтось його супроводжував, адже зазвичай наймають невеликий загін носіїв-тубільців…
Аж раптом на палубі показався Неґоро. Ніхто, крім капітана Галла, не помітив, яким поглядом португалець уп’явся в собаку, що й далі охороняв кубики