Фанатична відданість необхідна для успішного Залицяння, а потім Раннього дитинства. Але на пізніших стадіях вона може стати патологічною. Наприклад, погляньмо на компанію, яка хронічно втрачає гроші, бо її продукт чи послуга недоречні на ринку. Їх потрібно змінити та адаптувати до потреб клієнтів. Засновники, що через свої мрії борються із реальністю, подібні до занадто завзятих батьків, які заперечують психологічні проблеми дітей (і через це нічого з ними не роблять), бо засліплені своїми уявленнями про те, якою має бути дитина. У деяких випадках що більше засновники воюють із реальністю, то глибше їхні компанії занурюються у проблеми. Вони чіпляються за свої мрії. Саме їхня затята відданість ідеї допомогла їхнім створінням пережити дуже ранні етапи Залицяння. На наступній стадії – Раннього дитинства – засновникам потрібно зрозуміти, чи не настав час залишити мрії й пристосуватися до реальності. Через цей парадокс важко оцінити якості оптимального засновника. Якщо засновники віддані, чи вони можуть відпускати? Якщо вони здатні відпускати, то чи достатньо віддані?
Перед інвесторами постає інша проблема. Надзвичайно віддані ідеї засновники/інноватори дуже харизматичні, і їхня відданість може бути заразливою. Вони вірять у свої інновації; вони вірять у себе. Їх легко сплутати із патологічними брехунами чи шахраями. Чимало інвесторів потрапляли в сіті красномовних, на позір надзвичайно відданих ідеї та сповнених ентузіазму інноваторів, які, як виявлялося, продавали пустушки. Коли щось здається надто гарним, щоб бути правдою, воно таким і є. Інвестори мають перевіряти, що поставив на карту особисто сам засновник. Стережіться тих, хто використовує тільки чужі гроші.
Здорові засновники надзвичайно віддані справі, але водночас стежать за реальністю. Вони віддані, але готові навчатися на досвіді. Засновник має бути розумно нерозважливою особою – такою, яка має фанатично міцні переконання, але все одно здатна прислухатися до голосу розуму.
Правильне формування відданості
На стадії Залицяння мати сумніви – це нормально. І навпаки, якщо сумнівів узагалі немає, це може спричинити патологічні проблеми на подальшому шляху. Засновник повинен мати змогу відповісти на такі запитання:
1. Чому ми це робимо?
2. Хто це робитиме?
3. Що конкретно ми збираємось робити?
4. Коли ми це маємо робити?
Завважте, фокус в тому, чому-хто-що-як-коли ми збираємось робити26. Засновник мусить розуміти від самого початку, що не подужає це самотужки.
Також, будь ласка, зверніть увагу на послідовність запитань. Найважливіші з них – «чому» та «хто». Наступні за важливістю «що» та «як». Чому потрібно започатковувати компанію чи підрозділ усередині компанії чи навіть зародок