На міжособистісному рівні більшість організацій так само співзалежні. Там панує фундаментальний дефіцит довіри і багатьом працівникам бракує вмінь і системного мислення, щоб використати власну автентичність оригінальним, творчим способом. Хоча така система організацій і практика менеджменту через контроль значною мірою призводять до виникнення цієї співзалежності, проблема пов’язана також із тим фактом, що більшість людей зростали в середовищі, де їх порівнювали з іншими вдома і в школі, доводилося змагатися у спорті й на роботі. А це потужні знаряддя впливу для формування менталітету дефіциту, тому багатьом людям важко по-справжньому щиро радіти успіхам інших.
Якщо йдеться про особистий рівень, у цих організаціях працює вдосталь яскравих, талановитих, творчих особистостей на кожному рівні, які почуваються скутими, недооціненими і зневіреними. Вони розчаровані й не вірять у те, що здатні змінити ситуацію.
Влада парадигми
Джон Ґарднер якось сказав: «У багатьох „хворих“ організаціях розвинулася функціональна сліпота до їхніх власних недоліків. Вони потерпають не тому, що не можуть вирішити свої проблеми, а тому, що не бачать їх». А. Ейнштейн сказав про це так: «Ті значні проблеми, з якими ми стикаємося, не можуть бути вирішені на тому ж рівні мислення, на якому ми знаходилися, коли їх створювали».
Ці твердження підкреслюють одну з найглибших істин, що відкрилася мені: якщо ви хочете досягнути незначних, покрокових змін і дещо вдосконалитися, працюйте над методами праці, ставленням або настановами. Але якщо ви хочете здійснити значний, квантовий стрибок, працюйте над парадигмами. Слово «парадигма» походить від грецького слова paradeigma і спочатку було науковим терміном, проте сьогодні широко застосовується на позначення «сприйняття», «припущення», «теорії», «системи координат», тобто призми, крізь яку ми сприймаємо світ. Це наче карта території або міста. Якщо вона неправильна, не важливо, скільки зусиль ви докладаєте, аби доїхати до місця призначення, і наскільки позитивно мислите, – ви все одно заблукаєте. Якщо ж карта точна, вам знадобляться увага і правильний підхід. Але не навпаки.
Наприклад, як намагалися зцілити людей у часи середньовіччя? Кровопусканням. Якою була парадигма? У крові містяться шкідливі речовини, тож позбудьмося їх. Отже якщо ви не сумніваєтеся в істинності цієї парадигми, то що ви робите? Пускаєте ще більше крові. Робите це швидше. Робите безболісніше. Застосовуєте до кровопускання систему загального управління якістю або методику «Шість сигма»[5]. Організовуєте статистичний контроль якості, проводите аналіз потенційних проблем і шляхів їх вирішення. Робите стратегічне дослідження економічної доцільності і впроваджуєте блискучі