Один із шанувальників дядькового таланту, який умів говорити, читати і записувати свої дрібні гадки в іще більш дрібний блокнотик великими літерами й через те іменував себе письменником, довго пропонував Дядькові написати книгу, ну або хоча б дозволити йому записувати дядькові жарти та використовувати їх у своїй книзі. Зробити це без дядькового дозволу прибічник не наважувався, оскільки це загрожувало відлученням від церкви шанувальників таланту Великого Смішного. Але Дядько завжди відмахувався від його пропозицій, ніби віником од мух: «Це буденно, нерозумно і нецікаво».
– А якщо ваші жарти раптом використовуватиме хтось інший? Якщо він напише книгу і заробить купу грошей? – не вгамовувався писака.
– Ну заробить і чорт з ним! Підхопить він кілька моїх жартів і носитиметься з ними, як убогий з цукеркою, що з того? Цукерку він свою з’їсть, гроші мають властивість закінчуватись, а мій гумор завжди зі мною! – У цьому місці він зазвичай ляскав себе по неосяжному животу, і всім відразу ставало зрозуміло, де у Дядька живе його колекція сміху і що вистачить її ще надовго. – Він підхопить кілька вуглинок біля мого багаття і гріється ними все життя, вони охолонуть, а нових йому взяти буде ніде. А я як діючий вулкан, що обдаровує навколишніх вічним вогнем, лавою і посипає їх голови попелом. – Потім Дядько зазвичай починав гиготіти демонічним реготом, ви не звертайте уваги, в геніїв часто не всі вдома, а хто вдома, ті звичайно голодують. Родина Дядька не виняток, – якби він займався її прохарчуванням і проживанням, то цей осередок суспільства був би вже давно і надійно закопаний на глибині шести футів у дерев’яних скриньках.
Життєзабезпеченням у дядьковій родині займалась, як і в більшості сімей, його дружина – тітонька Джинджер. Вона мала невеликий, але достатньо успішний магазинчик, який годував не тільки її, Дядька, все їхнє потомство, але ще з десяток дрібноспоріднених дармоїдів, включаючи мене самого.
Сам Дядько за своє життя змінив близько мільйона професій. Він змінював їх так швидко, що, не встигаючи як слід приміряти на себе одну шкуру, вже ногами влазив у наступну. Наприклад, виходив він зранку з дому влаштовуватися теслею, приходив