Народна медицина і магія українців. Ірина Ігнатенко

Ігнатенко (далі – І. І.): Ну а знахарство, то великий гріх?

      Інформатор 1-й: Ну, знахарство тоже великій гріх, то тоже Бог отріцає, там у Євангелії написано про знахоров, вони будуть казати перед Богом на Страшном Суде: «Ми ж от твого імені там лікували і робили там чи молитви до кажуть до Ісуса і до Богородиці», а він скаже: «Отойдіте от мене, я вас не знаю».

      І. І.: То виходить так, що ті, які шепчуть, кажуть, що вони там діткам ляк качають чи рожу палять, що тоже до Бога звертаються отакі бабки, що шепчуть, от вони, як ви думаєте, вони хороші чи погані? А ви до таких самі ходили?

      Інформатор 2-й: Ну вже, наприклад, я думаю, як уже дасть там якусь допомогу, як злякається дитя, то уже добре.

      Інформатор 1-й: А церква каже навпаки.

      Інформатор 2-й: Як заболієш, то шукаєш раду де хоч: і в врачей, і в людей.

      Інформатор 3-й: По бабкам саме больше шукають. Пошепче ляк, от злякається дитя, ляк шеп че бабка – помогає, врач того не поможе, а бабка поможе. Зуби шепчуть, шоб не боліли.

      Інформатор 2-й: Ну, то й мені баба шептала.

      Інформатор 1-й: Мені самой шептала баба.

      І. І.: А ви кажете, що не ходили до бабів!

      Інформатор 1-й: Я не ходила, вона до нас приходила. Вона наша сусідка. (Сміх)

Записано Іриною Ігнатенко у с. Дроздинь Рокитнівсього р-ну Рівненської обл.,

серпень 2006 року

      Розмова з місцевими жителями. Експедиція Центру захисту культурної спадщини від надзвичайних ситуацій, Житомирщина, Ємільчинський р-н, 2011 рік

Передавання знахарської сили від діда до онуки

      Знахарка: Це було восьмеро дітей. І він – дід вже такий плохенький, дід прожив 104 роки, і він каже: «Ану, дітки, йдіть сідайте!» Я зараз комусь должен це все віддати! Ну і сіли, він сюда по руках, по руках. «Оце ти», – так до мене.

      І. І.: Тобто сіло вісім його онуків?

      Знахарка: Да.

      І. І.: В рядок він всіх посадив?

      Знахарка: Да, да, да.

      І. І.: І посадив діток, так і як він якось по руках проводив?

      Знахарка: По руках. Отак-ото всі, каже, всі ложіть.

      І. І.: Руки на коліна положили, так?

      Знахарка: Положили.

      І. І.: А. І вибрав вас, да?

      Знахарка: Да.

      І. І.: І сказав, шо ти будеш лікувати?

      Знахарка: Да.

      І. І.: Дак а він якось потім вас вчив говорив, е-е-е, замовляв, ну тексти, а ви слухали чи записували?

      Знахарка: Ні, я все напам’ять, я не записувала.

Записано Іриною Ігнатенко у с. Піщанівка Цюрупинського р-ну Херсонської обл. від знахарки 1935 року народження, родом зі Львівщини,

червень 2013 року

Особливі здібності жінки знахарки-костоправа

      Це історія така в нас була. В нас отут жила жінка, так вона просто Богом дана, шо в неї руки дарені Богом, шо вони людям нєрви, нервні узли вона реставрірувала людям… Були такі випадки, шо привозить було людину лежачу, вона за 2–3 рази піднімала людей на ноги! Батюшка цей наший каже, шо це вона зв’язана з сатаною.