На ганку офісу Алона зустріли білявка та чорнявка із червоною і жовтою-тінями гвоздиками:
«Ласкаво просимо до офісу тіней» – проспівали вони в один голос, неприродно розтягнули свої величезні, накачані силіконом губи і показали блискучі зуби, – Будь ласка, дайте відповіді на запитання комп’ютера. Тоді ми швидше підшукаємо те, що вам потрібно.
Алон пояснив, що йому потрібна тінь максимально подібна до попередньої і показав зображення. Білявка і чорнявка інтенсивно закивали і сказали, що анкетування все ж доведеться пройти. Алон слухняно відповів на безліч безглуздих запитань після цього дівчата неприродно заусміхались, підхопили його попід руки і повели по офісу показуючи аксесуари для оздоблення тіней.
– Днями у нас замовив тінь сам Дмявол, – прошептала білявка на вухо гостеві.
– Вгамуйся, подружко, це ж секретний проект, – зашипіла чорнявка. – Якщо його влаштують наші послуги, уявляєте, які ми станемо популярні, – провадила своєї білявка.
– У Демона буде тінь білого Ангела.
Проект запропонований комп’ютером був не максимально схожий на Нолу, він був точною її копією.
– Накажете розпочинати виготовлення?
Алон провів долонею по очам, ніби змітаючи пелену:
– Розумієте, це ще не все. Мені треба… е-е-е, як би вам пояснити, щоб вона була схожа характером на колишню.
Дівчата перезирнулися, у їх очах сковзнуло нерозуміння.
– Я би хотів, щоб над нею попрацював психолог.
– Запиши у книгу скарг та пропозицій, – сказала чорнявка білявці.
Білявка дістала гостро заточений олівець і охайно записала побажання Алона, черкаючи по паперу не лише олівцем, а й довгими кольоровими нігтями.
І саме в цей час підоспіла поліція. Руки за спину, наручники, ґвалт, гамір, метушня, прямокутні фізіономії репортерів, круглі об’єктиви, прохання чорнявки зняти крупним планом їхній офіс і назву вулиці, на якій він знаходиться, черкання нігтів білявки по паперу, коли вона записувала час виходу сюжету в ефір…
– Містере Алоне, що можете сказати в своє виправдання? Ви справді вбили тінь? Навіщо ви це зробили?…
Це була друга смерть у Всесвіті.
– А судді хто? – питаєте ви.
Як же, як же. Наш суд найгуманніший у світі.
Але, що в цьому шматку кінострічки для нас, трьох детективів Асамблеї?
Срібне сонце сліпить очі. Навіть коли закриваєш їх, в зіницях стоять темні цятки.
– А судді хто? Ви?
Вир сонячний. Суддя у всьому чорному і дуже високий читає вирок. Читає довго.
Його ніхто не слухає. В залі засідань парко і літають мухи. Мухи літають в залі засідань і парко. Його ніхто не слухає. Суддя читає вирок. Сонячний вир.
– Чи винен Алон?
Три детективи Асамблеї так не думають. Так що, апеляція?
«Білий корабель» вміщує 300 поверхів і 3 мільярди офісів. Тут працює колосальний