Уже ж його рука по чуприні їде.
А як сказав учетверте: «Говори «живіте»!
Тепер його, хлопці, на лавку кладіте!»
Ой, просив я ся і молив я ся;
Ні мені ся випросити, ні ся намолити.
Ах, ти мій учителю, ах, ти мій крілю,
Отпусти мені сей раз, бо уже млію.
Тридцять раз я омлівав і тридцять ожив,
А він щораз лучче руки доложив.
Пішов я додому та й татові скажу:
«Так мене учитель збив, що я ледве ляжу!»
Іще-м собі гіршого лиха набавив,
Що учитель не добив, то отець доправив.
Побіг же я до мами та й і до сусіда,
Куди ся не оберну – всюди мені біда:
Матір мене коцюбою, сусід – цибухом,
Аж мені набігла грушка за ухом.
Пішов я до корчми позбути туги
Лигнув-єм горівки кубок і другий.
Мислю си: «Горівка моя потіха,
Як вип'ю з квартину – позбудусь лиха».
Випив я квартину, прийшов додому,
Аж ліпше було серцю мойому
Від кварти горівки, доброї сивухи
Станув ми світ, як банька, а люди, як мухи.
Описи Львова і Львівщини
Ян Альнпек (? – 1636)
Купець, аптекар, львівський міщанин, багатолітній лавник, райця та бургомістр Львова. Народився у Львові. Вчився на аптекаря за кордоном, у 1582–1586 pp. перебував у Вроцлаві, навчався в Падуї. Під час навчання Альнпек отримав пропозицію зробити опис Львова для німецького видання про найвизначніші міста світу. У 1597-му Альнпек після навчання повернувся до Львова і потрапив до в'язниці через майнові проблеми. З 1602р. Альнпек боровся разом із львівськими міщанами проти узурпації влади патриціатом, за що двічі зазнавав ув'язнення і був за образу магістрату позбавлений громадянства Львова, яке йому повернув король у 1607р.
Під час пошесті у 1623 р. Альнпек втратив дружину і доньку. При другій епідемії 1625 р. Альнпека було призначено бургомістром. Крім «Топографії міста Львова» (1616), Альнпек є автором мемуарів про виступи львівських міщан проти міського патриціату, опису епідемії 1623 р. та інших записок.
Перекладено з латинської.
Опис міста Львова
Це місто має найкращі каменоломні в порівнянні з іншими містами Польщі, чотири цегельні, багато печей для виробництва вапна, а також велику кількість дерева, придатного для будівництва. У навколишніх горах є також поклади гіпсу і гарного прозорого алебастру, якого мало де можна знайти. Місто має архітекторів і найдосвідченіших будівничих – поляків, німців, італійців, і в кожній професії настільки чудових майстрів, що ніде в Польщі не можна б краще озброїти військо, як тут…
Ринок служить як для справ громадських, де вирішуються адміністративні питання і суперечки, так і для купецьких, де виставляються на продаж всі потрібні товари. Він становить велику квадратну площу, оточену чудовими високими мурованими кам'яницями; у східній стороні ринку височить вишуканий будинок архиепископа. Можна побачити натовп купців усіх народів, які напливають до цього міста майже з цілої Европи і Азії, найбільше греків, турків, вірмен, татар, волохів, угорців, німців